Справа № 2а-2.6.1-8/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Царюк Л.М., при секретарю судового засідання – Бітюковій С.В., за участю:
представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – Корсакової О.В.,
третьої особи- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області про визнання дій неправомірними і скасування рішення
В С Т А Н О В И В:
27 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, де просить визнати дії Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області щодо винесення рішення про позбавлення права власності на частину земельної ділянки, що належить позивачу неправомірними та скасувати рішення № 8 від 16.06.09р. ХХІІІ сесії 5 скликання Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області «Про розподіл спірної земельної ділянки» та стягнути з відповідача витрати на складання технічної документації кадастрових меж земельної ділянки в сумі 1218 грн. та судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
В судовому засіданні представник позивачка підтримала позовні вимоги і пояснила, що 16.06.09р. рішенням ХХІІІ сесії 5 скликання Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області «Про розподіл спірної земельної ділянки», було вирішено розподілити земельну ділянку шириною 1 м 50 см між ОСОБА_2 і ОСОБА_3. по вул..АДРЕСА_1 по 0, 75 метрів до кожної присадибної ділянки. Вказане рішення просить скасувати та визнати дії відповідача неправомірними, оскільки зазначене рішення порушує межі земельних ділянок, встановлених державним актом на право приватної власності на земельну ділянку, яка належить позивачу.
Представник відповідача – Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської позов не визнала та заперечувала в його задоволенні, оскільки оскаржуване, на її думку, є законним. В судовому засідання пояснила, що до сільської ради зверталася представник позивача з приводу порушення прав власника, оскільки сім’я позивача позбавлена можливості доглядати за своєю господарською спорудою, оскільки приміщення розташоване на межі з земельною ділянкою ОСОБА_3., яка фактично користується частиною земельної ділянки позивача, оскільки встановлені межі не відповідають межам земельної ділянки позивача, що зазначається в державному акті. Виїздом на місце землевпорядником сільської ради було зроблено загальний замір двох ділянок позивача та ОСОБА_3. В результаті заміру загальний розмір земельних ділянок перевищив розміри, зазначені в державних актах позивача та ОСОБА_3. на 1.5 м. За таких обставин сільська рада винесла рішення, яким виділила позивачу 0.75 метра на межі земельної ділянки для обслуговування господарської споруди, а ОСОБА_3 також виділили 0.75 метра в сторону позивача.
Т ретя особа – ОСОБА_3. позов не визнала та заперечувала в його задоволенні.
Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії МКНОМЕР_1 зареєстрованого 2 грудня 1993 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 168, ОСОБА_4. є власником земельної ділянки площею 0,19 га розташованої на території АДРЕСА_1 (а.с.11,32).
Відповідно до рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 5 квітня 2005 року за ОСОБА_2 і ОСОБА_5. визнано по 1\2 частині за кожним право власності на домоволодіння в с. АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,19 га, розташовану за вказаною адресою(а.с.12-13).
Згідно рішення ХХІІІ сесії 5 скликання Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області «Про розподіл спірної земельної ділянки» від 16.06.09р. № 8, було вирішено розподілити земельну ділянку шириною 1 м 50 см між ОСОБА_2 і ОСОБА_3. по вул.. АДРЕСА_1 по 0, 75 метрів до кожної присадибної ділянки (а.с.14).
Як вбачається з акту розгляду спірного питання по межі присадибних ділянок від 10.06.08р. складеного комісією в складі депутатів сільської ради та землевпорядника, в присутності ОСОБА_3. і ОСОБА_1 було встановлено, що по фактичному заміру загальна ширина ділянок складає 47,5м, тобто на 1,5 м більше ніж зазначено в державних актах(а.с.29,52).
Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю зареєстрованого 13 квітня 1993 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 38, ОСОБА_3. є власником земельної ділянки площею 1333 кв. м розташованої на території АДРЕСА_1 (а.с.34-36).
З протоколу № 7 від 20.12.06р. засідання постійної комісії з АПК, земельних ресурсів соціального розвитку села, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів, вбачається що було розглянуте питання по межі між ділянками по вул. АДРЕСА_1 та рекомендовано вирішити спірне питання у судовому порядку (а.с.53-54).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач своїм рішенням перерозподілив землю інакше ніж як ще зазначено в державних актах на право приватної власності на землю позивача та ОСОБА_3., тобто змінивши фактично своє ж рішення, на підставі яких були видані вказаним особам державні акти на право власності на землю в 1993 року. Це рішення оспорюється позивачем, оскільки порушує права останнього, як власника земельної ділянки, щодо реалізацією своїх суб’єктивних прав.
Відповідно до ч.1 ст.78 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 згідно пункту 5 мотивувальної частини органами місцевого самоврядування не можуть вносити зміни до своїх попередніх рішень, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних права та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни.
На підставі викладеного суд приходе до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню в частини скасування рішення № 8 від 16.06.09р. ХХІІІ сесії 5 скликання Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області «Про розподіл спірної земельної ділянки». В задоволенні позовних вимог щодо визнання дій відповідача неправомірними щодо винесення рішення про позбавлення права власності на частину земельної ділянки, що належить позивачу, слід відмовити, оскільки як встановлено в судовому засіданні таке рішення відповідачем не приймалося.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають сплаті на користь позивачки з місцевого бюджету Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.
Витрати в сумі 1218 грн., що були витрачені позивачем на складання технічної документації кадастрових меж земельної ділянки не відносяться до судових витрат, а тому стягненню не підлягають.
Керуючись ст. 159-162 Кодексу Адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати рішення № 8 від 16.06.09р. ХХІІІ сесії 5 скликання Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області «Про розподіл спірної земельної ділянки».
Стягнути з Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області на користь позивача судовий сбір у сумі 3 грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Одеській апеляційний адміністративний суд через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л. Царюк