Справа №2-463/2010р.                                        

                                  З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

27  вересня 2010 року                                Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

    головуючого – судді Чурупченка М.І.,

    при секретарі – Макуха О.О.,

            з участю позивачки – ОСОБА_1,                

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком, -

в с т а н о в и в :

              16 серпня 2010 року позивачі звернулись до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони перебувають у шлюбі, зареєстрованого у відділі РАЦС Корюківського РУЮ Чернігівської області 07.02.1978 року, від спільного подружнього життя мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (відповідач по справі). Вони є власниками житлового будинку АДРЕСА_1, в якому і проживають з 1989 року. Їхнє право власності на даний житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого 09.12.1993 року Сядринською сільрадою Корюківського району Чернігівської області на підставі розпорядження №24 від 20.11.1993 року. Їх син (відповідач по справі) був зареєстрований і проживав разом з ними в згаданому житловому будинку до 2001 року, однак в 2001 році він виїхав на інше місце проживання до м. Києва і не проживає разом з ними майже дев’ять років, але з реєстрації в їхньому житловому будинку не знявся. Вони неодноразово просили відповідача виписатись з їхнього житлового будинку, але він на їх прохання не реагує, не бажає добровільно виписатись з їхнього житлового будинку, а останні півроку взагалі з ними не спілкується. На даний час у них виникла необхідність зняти з реєстрації відповідача з їхнього житлового будинку, оскільки вони не мають можливості оформити житлову субсидію, бо відповідач вважається членом їх сім’ї, хоч в даному житловому будинку не проживає більше 8 років і залишається зареєстрованим в ньому, вибув в інше місце проживання до м. Києва. Так як місце перебування відповідача нікому не відоме, а паспортний стіл Корюківського РВ УМВС України в Чернігівській області відмовляється виписати відповідача без його згоди, вимагаючи рішення суду, то позивачі для вирішення даного питання змушені звернутись до суду та просять визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судове засіданні позивач ОСОБА_2 не з’явився, надав до суду заяву про слухання справи без його участі, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з’явився, його теперішня адреса місця проживання нікому невідома, а за останнім відомим місцем проживання він відсутній більше 8 років.

Враховуючи позовні вимоги позивачів та беручи до уваги можливість розглянути справу без участі відповідача, суд приходить до висновку про можливість заочно розглянути справу без його участі відповідно до ст. 224 ЦПК України.

    Як встановлено судом, позивачі є власниками житлового будинку АДРЕСА_1, їх право власності на згаданий житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого 09.12.1993 року Сядринською сільрадою Корюківського району Чернігівської області на підставі розпорядження №24 від 20.11.1993 року. Відповідач, як син позивачів, був зареєстрований в даному житловому будинку, про що в паспорті відповідача та в будинковій книзі були зроблені відповідні записи, і проживав в ньому разом з позивачами до 2001 року, а в 2001 році виїхав на інше місце проживання до м. Києва, адреса його місця проживання нікому не відома. Позивачі не мають можливості оформити житлову субсидію, бо відповідач вважається членом їх сім’ї, хоч в даному житловому будинку не проживає більше 8 років, але залишається бути зареєстрованим в ньому, теперішня адреса його місця проживання нікому не відома, відмовляється добровільно знятись з реєстрації з даного житлового будинку.

    Відповідно до чинного законодавства, член сім’ї (в тому числі колишній) власника житлового будинку втрачає право користування жилим приміщенням в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власником. При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи, що відповідач вибув на інше постійне місце проживання, був зареєстрований в даному житловому будинку, але більше 8 років не проживає в ньому, тому слід визнати його таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1, а спору між сторонами з приводу права власності на вищевказане будинковолодіння немає, також відповідачу слід роз’яснити, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за його письмовою заявою, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії..

Оскільки позивачка ОСОБА_1 при зверненні з позовом до суду сплатила витрати з інформаційно-технічного забезпечення, то ці витрати слід залишити за нею, а від сплати  державного мита на користь держави сторони слід звільнити, як потерпілих від аварії на ЧАЕС.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 150 ЖК України, ст.ст. 81, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, –

                                                    в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1

Витрати, сплачені позивачкою ОСОБА_1 при зверненні з позовом до суду на інформаційно-технічне забезпечення залишити за нею.

Звільнити сторони від сплати державного мита, як потерпілих від аварії на ЧАЕС.

Копію рішення направити відповідача до відому та роз’яснити, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за його письмовою заявою, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                                            Суддя: