Справа № 2- 264/10

Категорія  38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 року Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді – Бухарєвої Т.І.,

при секретарі – Григор'євої К.Д.,

за участю представників:

                                       позивача – ОСОБА_1,

                                       відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 – СТВ ДО «Севастопольська регіональна «Держтелерадіокомпанія», про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_3 – начальник державного підприємства «Севастопольський морський торговий порт» (далі – ДП «Севастопольський морський торговий порт») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 – голови Інкерманської міської Ради м. Севастополя про захист честі, гідності та ділової репутації. Свої вимоги мотивує тим, що 25.12.2008 року в ефірі телепередачі «За та проти» на телеканалі СТВ ДО «Севастопольська регіональна «Держтелерадіокомпанія» ОСОБА_4 розповсюджена неправдива інформація стосовно діяльності адміністрації ДП «Севастопольський морський торговий порт» та ОСОБА_3 як його керівника. В зазначеній телепередачі відповідач заявив, що ОСОБА_3 «украл» причал - понтон в Малому Інкермані, що не відповідає дійсності. Просить визнати вказану інформацію недостовірною та зобов’язати відповідача спростувати її в телепередачі «За та проти» на телеканалі СТВ ДО «Севастопольська регіональна «Держтелерадіокомпанія» (далі – СТВ ДО «СРДТРК»).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, пояснила, що зазначений ОСОБА_4 понтон - причал, що начебто був вкрадений ОСОБА_3, на балансі ДП «Севастопольський морський торговий порт» не знаходиться, належить Чорноморському флоту та переданий в оренду комерційного центру «Борівар». Судами ДП «Севастопольський морський торговий порт» була надана лише допомога в перевезенні понтону з міста Інкерман до району Радіогорки міста Севастополя. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що ОСОБА_3 був переміщений причал - понтон з міста Інкерман без відому Інкерманської міської Ради, що призвело до змінення маршруту та графіку руху пасажирських катерів. Зазначений факт свідчить про злочинні неправомірні дії позивача. Просить в задоволені позову відмовити.

Третя особа по справі – ОСОБА_5 – ведучій телепередачі «За та проти» на каналі СТВ ДО «СРДТРК» до суду не з’явився, повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

25 грудня 2008 року в ефірі телепередачі «За та проти» на каналі СТВ ДО «СРДТРК» гість студії голова Інкерманської міської Ради ОСОБА_4 в присутності телеведучого програми ОСОБА_5, прилюдно заявив, що в місті Севастополі морський транспорт працює не ритмічно порівняно з радянськими часами, причальний фронт розрушується, причал - понтон в Малому Інкермані «украден» керівником ДП «Севастопольський морський торговий порт» ОСОБА_3 Крім того, будь-яке переміщення майна порту в Малому Інкермані начальник порту зобов’язаний погоджувати з головою міста Інкерман (про що свідчить відеозапис телепередачі, що міститься в матеріалах справи).

Згідно з   п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1 «Про  судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи,  а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь  (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією  фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних  якостей  при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Відповідно до абзаців 5, 6 п. 15 Зазначеної Постанови недостовірною вважається  інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не  відповідають дійсності  (неповні  або перекручені).    

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена  про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід  вважати  інформацію,  в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка  в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

В попередньому судовому засідання відповідач та його представник заявили, що свої доводи про наявність факту крадіжки з боку керівника ДП «Севастопольського морського торгового порту» ОСОБА_3 підтвердять листуванням Інкерманської міської Ради з правоохоронними органами (прокуратурою міста, транспортною прокуратурою, тощо), однак зазначених доказів в судові засіданні так і не надали. Крім того відповідачем та його представником не надано ніяких доказів, що підтверджували б факт крадіжки ОСОБА_3 понтону - причалу в місті Інкермані.

Таким чином відповідач та його представник повинні були у судовому засіданні довести, що ОСОБА_4  висловив правдиві відомості, але таких доказів не надали.

Згідно ст. 3 Конституції України честь та гідність людини визнаються найвищою соціальною цінністю, тому відповідач повинний був дотримуватися цього положення закону.

 Згідно ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь особи є недоторканними.

          Відповідно до статті 201 ЦК України   особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, крім всього, здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація.

 Судом не встановлено факт висловлювання відповідачем ОСОБА_4 на адресу позивача ОСОБА_3 правдивої та достовірної інформації в ході виступу на телепередачі «За та проти», в якому він наголосив на тому, що ОСОБА_3 «украл» причал - понтон в Малому Інкермані.          

Відомості, що поширив відповідач, в такому випадку, на думку суду, є недостовірними, такими, що принижують честь і гідність позивача, та порочать його ділову репутацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Оскільки відповідач поширив про позивача інформацію, яка не є доведеною, слід зобов’язати його спростувати цю інформацію в цій самій телепередачі на каналі СТВ ДО «СРДТРК».  

За таких обставин суд дійшовши висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні і навпаки, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження достовірності відомостей, висловлюваних та викладених у телепередачі 25.12.2008 року, а тому суд  вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації  та спростування недостовірної інформації, поширеної відповідачем підлягають задоволенню в повному обсязі.    

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 32 грн.

Керуючись ст. 3 Конституції України, ст. ст. 201, 277 - 279 ЦК України, п. 4, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи,  а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст. ст. 10, 11, 88 ч. 1, 209, 212-215 ЦПК України,  суд,  

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 – задовольнити у повному обсязі.

1. Визнати недостовірною інформацію, що порочить честь та гідність ОСОБА_3 та псує його ділову репутацію, яка була розповсюджена Головою Інкерманської міської Ради м. Севастополя ОСОБА_4 в ефірі телепередачі «За та проти» на телеканалі СТВ ДО «Севастопольська регіональна «Держтелерадіокомпанія» 25.12.2008 року, а саме: його вислів про те, що «ОСОБА_3 – начальник Севастопольського морського торгового порта украл причал – понтон в Малом Инкермане г. Севастополя».

2.  Зобов’язати ОСОБА_4 в ефірі телепрограми «За та проти» на телеканалі СТВ ДО «Севастопольська регіональна «Держтелерадіокомпанія» спростувати вислів, зазначений в п. 1 цього рішення, як такий, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної чинності.

3.  Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) грн.

4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60 (шістдесят) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:      (підпис)

Копія є вірною

Рішення не набрало чинності

Суддя Балаклавського районного

суду міста Севастополя