Справа № 2- 1263/10

Категорія 54

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м     У к р а ї н и

30 березня 2010  року Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого – судді Бухарєвої Т.І.,

при секретарі – Тяжеловій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Фармак»,  третя особа  - Міністерство охорони здоров’я України,  про захист прав споживача,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ)  «Фармак» про захист порушених прав споживача. У позовній заяві зазначає, що  придбала в аптеці м. Севастополя безрецептурний препарат виробництва  ВАТ «Фармак» - «Амізон» з інструкцією на українській мові. Не зрозумівши особливостей застосування  препарату з причин  недостатнього володіння українською мовою позивачка  була вимушена застосувати його, в результаті чого самопочуття позивачки погіршилось. Вважає, що  інструкція для застосування зазначеного  лікарського засобу  не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки викладена лише українською мовою, в той час як  разом з мовою виробника має використовуватися мова міжнаціонального спілкування в Україні. Поставляючи лікарські засоби в м. Севастополь, виробник  був зобов’язаний  врахувати  інтереси російськомовного населення міста та продублювати  інструкцію російською мовою.

Просить зобов’язати відповідача припинити випуск препарату «Борна мазь» до усунення порушень Законодавства України.

В судове засідання позивачка не з’явилась, повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення, в яких  вказує, що позивачкою не надано доказів придбання  спірного  лікарського препарату, а саме чеку на придбання ліків, не зазначено в якій конкретній аптеці  придбаний препарат, не зрозуміло з яких підстав позивачка була вимушена застосувати цей препарат, не підтверджено погіршення стану позивачки. Крім того відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач зобов’язаний  перед початком експлуатації товару уважно ознайомиться  з правилами експлуатації, викладеними в наданій  виробником документації на товар. В разі необхідності звернуться за  роз’ясненнями до продавця (виробника, виконавця), у даному випадку до фармацевта аптеки, де  придбався препарат.  

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Ст. 36 Закону України «Про мови в Українській РСР» маркування товарів, етикеток на товарах, інструкції щодо користування товарами, виробленими в Україні, виконуються українською мовою.

На підставі викладеного просить у повозі відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надіслав  письмові заперечення на позов, в яких вважає позовні вимоги безпідставними  та необґрунтованими  тому, що державною мовою в Україні є українська мова, Автономна Республіка Крим  входить в склад держави України як невід’ємна складова частина, на якій діють закони України, в тому числі і Закон України «Про мови в Українській РСР», згідно з яким маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції щодо користування товарами, виробленими в Українській РСР, виконуються українською мовою. Правова норма, яка викладена у п. 3 Інструкції для медичного застосування, що супроводжує безрецептурний  лікарський  препарат, затвердженої наказом МОЗ України від 26.08.05 № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що додаються на державну  реєстрацію», згідно з яким текст  інструкції для медичного застосування повинен бути викладений з використанням  чітких та зрозумілих для пацієнтів термінів українською або іншою мовою міжнаціонального спілкування в Україні, носить альтернативний, а не імперативний  характер. Тому виробник в межах передбачених законом може самостійно, за власним бажанням обирати мову написання тексту інструкції. Просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити, виходячи з  наступного.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги  споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа. Позивачкою та її представником не надано будь-яких  доказів придбання зазначеного в позові лікарського препарату,  не зазначено  місце придбання цього препарату.

Будь-яких доказів погіршення стану здоров’я позивачки у зв’язку із застосуванням  лікарського препарату «Амізон» надано не було позивачкою, явка якої до суду визнана судом обов’язковою для надання пояснень у чому  відбулось це погіршення, але вона  у судове засідання не з’явилась,

Такими чином суд вважає, що позивачкою не доведений  факт порушення ії прав споживача.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим  є  невід’ємною складовою частиною України, на якій діють закони України.

Ст. 2 Закону України «Про мови в Українській РСР» також встановлено, що державною мовою України є українська мова.

Відповідно до ст.  36  зазначеного Закону маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції щодо користування  товарами, виробниками в Україні, виконуються українською мовою.

Згідно із п. 3 Інструкції для медичного застосування, що супроводжує безрецептурний  лікарський  препарат, затвердженої наказом МОЗ України від 26.08.05 № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що додаються на державну  реєстрацію», згідно з яким текст  інструкції для медичного застосування повинен бути викладений з використанням  чітких та зрозумілих для пацієнтів термінів українською або іншою мовою міжнаціонального спілкування в Україні.

На підставі викладеного суд вважає, що виробник – відповідач по справі,  при виготовленні та реалізації на території України медичного препарату «Амізон» з інструкцією щодо застосування на українській мові, діяв в межах, передбачених законами України.

На підставі викладеного, керуючись 10, 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 224-227 ЦПК України, ст. ст. 10, 134 Конституції України, ст. 2, 36 Закону України «Про мови в УРСР», ст.ст. 4 ч. 3, ст. 8  п. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» суд  

вирішив:

позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Фармак»,  третя особа - Міністерство охорони здоров’я України, про зобов’язання зупинити виготовлення препарату «Амізон»  - залишити без задоволення .

Рішення може бути переглянуто шляхом подачі заяви протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. судом, який його ухвалив,

Суддя