Справа  № 2-1039/2010 р.

                                                                             ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

7 жовтня   2010  року                                                       Ямпільський  районний  суд

                                                                                           Сумської області

в складі:   головуючого судді :- Оснач С.В.  

при секретарі                            :- Кубрак В.Г. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Ямпіль справу за позовом  ОСОБА_3  до управління Пенсійного фонду України в Ямпільському  районі  Сумської області про зобов’язання провести нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за 2006-2009 роки у сумі   5117 грн. 10   коп.   

В С Т А Н О В И В:

Позивачка , ОСОБА_3   звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить  суд  стягнути з  управління Пенсійного фонду України в Ямпільському  районі, Сумської області  на її користь недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки в сумі   5117 грн. 10 коп . Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона  є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  їй  повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2007 році  допомога йому  як дитині війни не виплачувалася. Згідно ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік “ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність  становить : з січня - 380 грн., з 1 квітня -406 грн.,  з 1 жовтня - 411 грн., тому  сума невиплаченої допомоги  за 2007 рік становить 1420 грн.70 коп. З січня 2008 року щомісячну соціальну допомогу почали виплачувати у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком замість 30 %, встановлених законом.       Таким чином, загальна сума невиплаченої  їй допомоги з січня 2006 року по грудень 2009 року включно становить   5117,10  грн. 

У судове засідання позивачка не з’явилася ,надала  заяву в якій просить справу розглянути без  її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити (а.с.8).  

Відповідач надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, у позовних вимогах просять відмовити (а.с. 15-16 ).  Крім того, надали заперечення, в якому вказують, що позивач дійсно є дитиною війни, однак  П. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71,11 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Тобто вимоги позивача щодо виплати йому підвищення пенсії за період з 09.07.07 є такими, що не суперечать чинному законодавству. Проте, механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній. У зв’язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України зазначило, що питання пов’язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни буде вирішено у законодавчому порядку і що підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Так як механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам, яким встановлено статус дитини війни в 2006, 2007 роках має бути вирішено після його законодавчого врегулювання.  Це питання було врегульовано Законом України «Про Державний бюджет  на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані підвищення і були проведені позивачу. Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 (в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Вважає, що управління ПФУ в Ямпільському районі, Сумської області діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивача .  

Суд , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.  

У судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_3 є дитиною війни (а.с. 10 ) та має право на пільги, встановлені законодавством  для дітей війни.  

Даний факт відповідачем  не оспорюється.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 7 вказаного закону визначено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.        

Відповідно до п.  12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Ст. 111 вказаного закону визначено, що  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 рік, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»  

Статтею  124 Конституції України передбачено, що  судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, відповідно до ст.  ст. 61 та 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.  Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.  

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним  і  не  може  бути  оскаржене .  

Відповідно до ст. 19  Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, передбачені законодавством України.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з боку управління ПФУ в Ямпільському  районі, Сумської  області  не було допущено порушення прав щодо виплати позивачу  державної соціальної підтримки як дитині війни з січня  2007 року  до  9 липня  2007 року.  

В той же час, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року, управління ПФУ України в  Ямпільському районі, Сумської  області   мало проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

    Суд вважає, що посилання відповідача для обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність  механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та  лист Міністерства юстиції України

 № 21-46-561 від 31.08.2007 року  є необґрунтованими та не можуть обмежувати права позивача як дитини війни.  

У  листі Міністерства юстиції України  № 21-46-561 від 31.08.2007 року  на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначено, що питання пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»    

Суд вважає, що з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п. 12 ст.71 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік” ця норма Закону втратила чинність, а ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на це, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.  

Пунктом 41  розділом  П Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону була  викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального         захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої         для учасників війни.  

Відповідно до  п. 14  ст. 14 Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни  до  пенсії  або  щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Як встановлено в судовому засіданні позивачу в 2008 році здійснювалася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в 2009 році - в такому ж розмірі .  

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008 рік у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень  ст. 65 розділу І, п.п. 61, 62,63, 66 розділу П, п. 3 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  визнані неконституційними  положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».  

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що  відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року  управління ПФУ України в Ямпільському районі, Сумської  області  мало проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України “ Про Державний бюджет на 2009 рік” дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист  дітей війни ” не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “ Про Державний бюджет на 2009 рік” розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік  , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються  відповідними законами України, цим Законом, та нормативно- правовими актами Кабінету  Міністрів України. Відповідним законом, який  встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України  “ Про соціальний захист дітей війни” .Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “.  

Ст. 71 даного Закону Кабінету Міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже, нарахування та виплата в 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.    

За таких обставин, суд вважає, що в 2009 році відповідачем було допущено порушення прав позивача щодо права на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, слід зазначити наступне.  

Сторонами не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком  визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

З огляду на викладене, потрібно вважати необгрунтованими доводи Пенсійного фонду щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої  ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Ч. 1 - 4 ст. 8 ЦПК України  визначено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні акти, прийняті на підставі Конституції, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені  Конституцією  та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

За таких обставин, суд вважає, що за період з  9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, в січні – грудні 2009 року включно відповідачем було допущено порушення прав позивача  щодо права на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .  

Відповідно до Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії  приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Таким чином,  рішення про призначення та перерахунок пенсії позивачу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду  України в Ямпільському  районі, Сумської  області, за місцем проживання позивача.  

Тому,  слід зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі, Сумської  області здійснити нарахування позивачеві державної соціальної підтримки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за  період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, з 1 січня 2009 року по грудень 2009 року включно, виходячи з розмірів встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  на 2007 рік:

 з 1 квітня - 406 грн.,  з 1 жовтня - 411 грн, на 2008 рік: з 1 квітня   -481 грн.,  з 1 липня  - 482 грн., з  1 жовтня   - 498  грн, на 2009рік: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн., та провести виплати з урахуванням здійснених за цей період виплат.    

Судові витрати відповідно  до ст. 88 ЦПК України слід стягнути: судовий збір в розмірі  51 грн. слід компенсувати  позивачеві за рахунок  держави, оскільки відповідач в силу ст. 4 Декрету “Про державне мито “ звільнений від його сплати,   а   витрати з ІТЗ слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 120 грн., оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.  

              На підставі викладеного  та  керуючись  ст.ст. 19, 22,  64,  124, 152 Конституції України,  ст. ст. 61, 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законами України «Про державний бюджет на 2007-2009 роки», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України»,   ст.ст. 8-15, 60, 81, 88 , 212, 214-215 ЦПК України,  

                                                            ВИРІШИВ:

Позовні вимоги   ОСОБА_3    задовольнити частково.              

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ямпільському  районі, Сумської  області  здійснити    ОСОБА_3   нарахування підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого  ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування “, та провести відповідні виплати з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з  22 травня  2008 року по  31 грудня 2008 року,  з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат.  

В іншій частині   позовних вимог    ОСОБА_3  відмовити.  

Стягнути на користь    з Державного бюджету  України  витрати зі сплати  судового збору  в розмірі 51 грн., з управління Пенсійного фонду України в  Ямпільському  районі , Сумської  області - витрати  з інформаційно -технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Апеляційна  скарга  на постанову  суду  подається  протягом  10  днів  з дня його  проголошення.      

   Суддя:підпис

   Копія  вірна

  Суддя   

  Ямпільського   райсуду                                                                         С.В.Оснач