печерський районний суд міста києва

справа №2-3439-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    05 жовтня 2010 року  Печерський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Ісаєвської О.В.

при секретарі Шалапуді Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, мотивуючи позов тим, що перебуває в шлюбі з відповідачем з 01.09.2007 року, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві. Від шлюбу є спільна дитина – донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося з різних причин, відповідач не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків, не дбав про матеріальне забезпечення, взаємоповагу один до одного та виховання дочки, зазначила, що фактично шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися через рік після народження доньки. Позивачка просила суд одночасно з розірванням шлюбу залишити на її утриманні та вихованні спільну малолітню дитину ОСОБА_5 та відновити своє дошлюбне прізвище.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила на підставі викладених у ньому обставин його задовольнити.

 Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 01 вересня 2007 року (актовий запис за № 895) (а.с. 5).    

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя наведені в позовній заяві, з огляду на визнання позову відповідачем, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя, а тому шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За даними свідоцтва про шлюб (а.с. 5) вбачається, що позивачка при реєстрації шлюбу змінила своє прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_5, а тому у відповідності до ст. 113 СК України суд вважає за можливе відновити позивачці її дошлюбне прізвище.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», позивач, звертаючись до суду з заявою про розірвання шлюбу, зокрема зазначає пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу.

У своєму позові ОСОБА_3 просила суд одночасно з розірванням шлюбу залишити на її утриманні та вихованні спільну неповнолітню дитину ОСОБА_5 В обґрунтування цієї вимоги позивачка вказала, що має необхідні для виховання дитини житлові умови та між сторонами досягнуто взаємної згоди про утримання доньки.

 Відповідач ОСОБА_7, повністю визнаючи позов, погодився і з цією вимогою позивачки та визнав наведені нею факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе залишити спільну дитину подружжя ОСОБА_5 на утриманні та вихованні позивачки.

Разом з тим, сторонам роз’яснено, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її  вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Спору про поділу спільного майна на момент розгляду справи про розірвання шлюбу у сторін немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

    Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 11, 60, 61, 130, 174, 175, 212, 213, 215   ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3  - задовольнити.

Шлюб, укладений та зареєстрований 01 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві між громадянами ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис № 895) – розірвати.

Відновити ОСОБА_3 дошлюбне прізвище ОСОБА_6.

Доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на утриманні та вихованні позивачки ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                             О.В. Ісаєвська