АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
---------------------------------------------------------------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого – судді Коваль С.М.
суддів Верховець Т.М., Оніщука М.І.
за участю прокурора Гаєвського О.М.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію адвоката ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2010 року.
Цією постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженцю м. Обухів Київської області, громадянина України,
не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою:
АДРЕСА_1, не судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Згідно постанови, такий запобіжний захід ОСОБА_2 обрано, оскільки судом було встановлено достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжити злочинну діяльність. При цьому, судом було враховано тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та дані про його особу.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаної постанови як незаконної та необґрунтованої, постановленої з порушенням вимог діючого законодавства. Зокрема зазначає, що підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відсутні, даних про те, що він буде ухилятися від слідства і суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі або продовжуватиме злочинну діяльність не має, а сама лише тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Також посилається на те, що судом не були враховані всі дані про особу ОСОБА_2 та його стан здоров»я, а саме те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, веде особисте підсобне господарство та має хвороби, які можуть ускладнитись під час перебування у слідчому ізоляторі.
При цьому вказує, що судом не з»ясовувались обставини, які стали підставою для затримання ОСОБА_2 та не була досліджена можливість обрання йому менш суворого запобіжного заходу ніж взяття під варту.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора про залишення апеляції без задоволення, а постанови суду – без змін, пояснення адвоката ОСОБА_1, який підтримав викладені в апеляції доводи та просив постанову суду скасувати, провівши судові дебати, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, 31 серпня 2010 року відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 307 КК України.
31 серпня 2010 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
07 вересня 2010 року ОСОБА_2 було пред»явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України.
03 серпня 2010 року старший слідчий ОВС СУ ГУМВС України у Київській області ОСОБА_3, за погодженням з заступником прокурора Київської області, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з поданням про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, посилаючись на тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється та вказуючи на те, що перебуваючи на волі він може ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі та продовжити злочинну діяльність.
З протоколу судового засідання та постанови судді вбачається, що наведені доводи перевірялися при розгляді подання. При цьому був допитаний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, адвоката, пояснення слідчого та з»ясовані інші обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
При постановленні рішення суд першої інстанції правильно врахував всі наявні в справі дані про особу ОСОБА_2, обставини справи, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, і обґрунтовано з метою запобігти спробам останнього, знаходячись на волі, ухилитись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, продовжити злочинну діяльність та перешкодити встановленню істини у справі, обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Доводи в апеляції адвоката ОСОБА_1 щодо даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, його здоров»я та сімейного стану, то ці обставини були враховані судом при обранні йому виду запобіжного заходу. Наявність захворювань, які б вказували про неможливість утримання ОСОБА_2 під вартою і були підставами для цього, встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. Такі дані щодо ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні.
Та обставина, що суд не обґрунтував можливість обрання більш м»якого запобіжного заходу, на що посилається захисник ОСОБА_1 в апеляції, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки суд, зробивши висновок про необхідність обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту фактично зробив висновок про неможливість обрання йому більш м»якого запобіжного заходу.
Істотних порушень вимог КПК України, які є підставою для скасування судового рішення по справі не вбачається.
З урахуванням даних про особу ОСОБА_2, тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 148, 150, 155 КПК України обрав йому запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а тому підстав для скасування постанови суду, про що йдеться в апеляції адвоката, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2010 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 – без задоволення.
Судді:
______________ ______________ ______________