САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-955/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                     Румянцева О.П.

    при секретарі                     Бакум І.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2010 року ОСОБА_3 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, посилаючись у позовній заяві та у судовому засіданні на те, що  вони з відповідачем перебувають у шлюбі з 08.06.1990р., зареєстрованим Самарським районним відділом РАЦС у м. Дніпропетровську, актовий запис № 254. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5. Через різні погляди на життя, між ними були припинені шлюбні відносини, ведення спільного господарства, спільне мешкання з 2008 року, зберігати шлюб з відповідачем вона не бажає, вважає, що збереження шлюбу не можливо, просить суд шлюб розірвати.

Позивач  свої позовні вимоги в судовому засіданні підтримала в повному обсязі,  пояснила, що між нею та відповідачем різні погляди на життя,  зберегти шлюб вона не бажає.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що з позивачем вони фактично припинили шлюбні відносини з 2008 року, зберігати шлюб з позивачем не бажає, однак заперечував проти розірвання шлюбу до вирішення питання по цивільній справі про розподіл майна, що також розглядається судом.  

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 08.06.1990р., шлюб зареєстровано у  Самарському відділі РАГС м. Дніпропетровська, актовий запис № 254 (а.с. 4). Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивачки та відповідача у судовому засіданні, а також письмовими доказами які є у матеріалах справи.

 Також у судовому засіданні судом встановлено, що з  2008 р. між сторонами по даній справі були фактично припинені подружні стосунки, ведення спільного господарства та спільне проживання через різні погляди на життя, зберігати сім`ю позивачка не бажає, та наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач заперечував проти розірвання шлюбу, до вирішення питання про розподіл майна.

Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача про його незгоду на розірвання шлюбу до вирішення по суті цивільної справи про розподіл майна подружжя, оскільки факт наявності зареєстрованого шлюбу між сторонами ніяким чином не впливає на майнові права та обов’язки подружжя при вирішенні питання про розподіл їх сумісного майна.

Враховуючі вищезазначені обставини, та приймаючі до уваги, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами по даній справі припинені у 2008 року, позивач наполягає на розірванні шлюбу,  зберігати шлюб з відповідачем не бажає,  відповідач фактично не заперечує проти розірвання шлюбу,  суд приходить до висновку, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому шлюб між сторонами по даній справі підлягає розірванню.

Також суд вважає, що витрати пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10,11, 60, ч.1 ст.88, 212,213, 215  ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 08.06.1990 року у Самарському відділі запису актів громадянського стану м. Дніпропетровська, актовий запис №254, від якого мають одну неповнолітню дитину - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави в сумі 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.  

Суддя                                         О.П.Румянцев