Справа № 11-489/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Костюкевич О.К.
ст. 286 ч. 2 КК України Доповідач: Міліщук С.Л.
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
м. Луцьк 12 жовтня 2010 р.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Міліщука С.Л.,
суддів – Опейди В.О., Оксентюка В.Н.,
при секретарі - Солодусі Ю.В,
з участю прокурора Старчука В.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Ківерцівського району, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Ківерцівського районного суду від 28 липня 2010 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Карпилівка Ківерцівського району, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,
- засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з’являтиметься до них для реєстрації.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 112 грн. 68 коп. судових витрат, пов’язаних з проведенням експертизи по справі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній – підписку про невиїзд.
Вирішено долю речових доказів, -
в с т а н о в и л а:
Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 06 січня 2010 року, біля 18 години, в темну пору доби, в порушення вимог п. п. 12.1, 12.3, 19.1 Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і керуючи мотонартами на дорозі по вул. Незалежності в с. Карпилівка Ківерцівського району, не врахував дорожню обстановку і внаслідок зносу транспортного засобу виїхав на узбіччя, де допустив наїзд на ОСОБА_2, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, що були небезпечні для життя в момент їх спричинення.
В апеляції помічник прокурора Ківерцівського району, який приймав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеності вчиненого ОСОБА_1 злочину та кваліфікації його дій, просить скасувати вирок в частині призначеного засудженому покарання у зв’язку з його невідповідністю ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки з двохрічним іспитовим строком.
В обгунтування зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 не врахував всіх обставин скоєння злочину, а також не вирішив питання про можливість застосування чи незастосування, передбаченого частиною 2 ст. 286 КК України, додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами на певний строк.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_1, який заперечив апеляцію та просив залишити вирок без зміни, колегія суддів судової палати вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при вказаних у вироку обставинах стверджується зібраними по справі доказами, які ніким не оспорюються.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, особою, яка керувала транспортним засобом, є правильною.
У відповідності з ст. 65 КК України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також з врахуванням наслідків, що настали, та ставленням винного до своїх дій.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно призначив ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки той, хоча й вчинив тяжкий злочин, однак з необережності . Пом’якшуючими обставинами є щире каяття ОСОБА_1, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, те, що винний раніше не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Разом з тим, в порушення вищевказаних вимог закону, суд при призначенні покарання ОСОБА_1 не оговорив питання про можливість застосування чи не застосування до останнього, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк
При цьому, судом не в повній мірі враховано характер допущених ним грубих порушень Правил дорожнього руху та перебування в стані алкогольного сп’яніння, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом, а також заподіяння малолітньому потерпілому тяжких тілесних ушкоджень небезпечних в момент їх заподіяння.
При таких обставинах, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_1 покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами надто м’яким і таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
В зв’язку з цим вирок суду в частині призначеного покарання підлягає до скасування з постановленням апеляційним судом нового вироку та призначенням поряд з основним покаранням додаткового – позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.
Виходячи з вищенаведеного керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів,-
з а с у д и л а :
Апеляцію помічника прокурора Ківерцівського району задовольнити частково.
Вирок Ківерцівського районного суду від 28 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині кваліфікації дій за ст. 286 ч. 2 КК України та вирішення питання судових витрат і речових доказів залишити без зміни, скасувавши його в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, згідно ст. 76 КК України, обов’язки: не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомлятиме її про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтиметься в дану інспекцію для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку протягом одного місяця з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги через апеляційний суд Волинської області.
Головуючий: підпис С.Л.Міліщук
Судді: підпис В.О. Опейда
підпис В.Н.Оксентюк
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.Л.Міліщук