Справа № 2-1928\2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року                                                 Кіровський районний суд міста Дніпропетровська

в складі:

головуючого судді                     Л.А. Васіної

при секретарі                         О.М. Гаврилові

за участю:

позивача                         ОСОБА_1  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми, суд -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» у якому просить суд:

-   стягнути з відповідача депозитний вклад в розмірі 130 000 гривень;

-   стягнути з відповідача відсотки за депозитним вкладом в розмірі 37 870, 96 гривень;

-   стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 5 603, 91 гривень;

-   додатково стягнути з відповідача 2 % річних в розмірі 616, 73 гривень;

-   стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 2 528, 57 гривень;

-   стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень;

Всього стягнути із відповідача 181 003, 44 гривень.

В обґрунтування пред’явленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що 24.04.2009 року ним був укладений договір банківського вкладу № 24/04/01 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк», відповідно до якого позивач передав банку, а банк прийняв грошову суму в розмірі 130 000 гривень строком на 185 днів, тобто до 26.10.2009 року, із щомісячною виплатою 24, 5% річних від суми внеску.

01 червня 2009 р., за перший місяць дії договору, згідно п. 2.5, була виплачена процентна ставка за період з 24.04.2009 р. по 31.05.2009 р.

08 липня 2009 р., у зв'язку з невиплатою процентної ставки, позивач письмово звернувся в банк із проханням про дострокову виплату депозиту.

10 липня 2009 р. позивач одержав повідомлення за № 01-05/626, у якому банк, посилаючись на фінансові труднощі, відмовив у достроковому розірванні договору.

16 жовтня 2009 р. у банк була уведена тимчасова адміністрація строком на шість місяців - з 16.10.2009 р. до 15.04.2010 р. й уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці - з 16.10.2009 р. до 15.01.2010 р.

1.   26     жовтня 2009 р., у зв'язку із настанням терміну повернення депозиту, позивач звернувся із заявою в банк із проханням видати суму депозиту й належні відсотки.

2.   27     жовтня 2009 р. у листі за № 01-05/1091 тимчасова адміністрація банку, посилаючись на дію мораторію, відмовила в поверненні депозиту.

19 січня 2010 р., у зв'язку із закінченням дії мораторію, позивачем була подана заява про виплату суми депозиту й нарахованих відсотків, на яку також вимоги не були виконані.

08 лютого 2010 р. тимчасова адміністрація банку в листі за № 09/1-01/178 повідомила про залишок засобів на рахунку: № 2630 406 393382/980 - 130 000 гривень і № 2638 307 393382/980 - 12 872, 27 гривень.

08 лютого 2010 р. у листі № 01-05/179 було роз'яснення про задоволення вимог вкладників.

Розрахунок заборгованості по відсоткам за період з 01.06.2009р. по 01.04.2010р . (304 дня): відсотки = сума вкладу х 24,5% : 100% х 304 дня : 365 днів відсотки: 130 000 x 24,5% : 100% х 304 : 365 = 26 527, 12 гривень.

Відповідно  до  ст. 625   ЦК  України  та  п.  4.2  Договору розрахунок інфляційних та 3% річних.

Розрахунок інфляційних за період прострочки повернення депозиту з 15.01.2010 р. (термін спливу мораторію) по 01.03.2010 р. : Інфляційні = 130000 x 101,8%  : 100% х 101,9% : 100% - 130 000 = 4 854, 46 гривень.

Розмір заборгованості відсотків за період з 01.06.2009р. по 15.01.2010р. (термін спливу мораторію) (всього 230 днів) : відсотки = 130 000 х 24, 5%: 100% х 230 : 365  = 20 069, 86 гривень.

Розмір інфляційних за прострочку виплати відсотків за період з 15.01.2010 р.  по  01.03.2010 р. Інфляційні = 20 069, 86 х 101,8% : 100% х 101,9% : 100% - 20 069, 86 = 749, 45 гривень.

1% за прострочку повернення депозиту за період прострочки з 15.01.2010 р.  по 01.04.2010р. (75днів): 1%річних = 130 000 х 1% : 100% х 75 : 365  = 267, 12 гривень.

1 % річних за прострочку повернення відсотків за період з 15.01.2010р. по 01.04.2010р. (75 днів). 1% річних = 20 069, 86 х 1% : 100% х 75 : 365 = 41, 24 гривень.

З вини відповідача, який на вимогу позивача не повернув вклад , порушено його життєві зв'язки, що призвело до глибокої депресії і втрати надії на можливість відновлення попереднього фінансового стану, коли позивач міг вільно розпоряджатись своїми коштами, а головне не дає йому можливості придбати власне житло. Душевні страждання посилюються і тим, що він має мінімальну заробітну плату и крім вкладу не має інших джерел фінансування.

Тяжкість вимушених змін у житті, пов'язаних з відсутністю коштів, погіршує стан здоров'я позивача, розмір завданої йому моральної шкоди він оцінює в 5 000 гривень.

Посилаючись на вищевикладене позивач просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріли справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 24/04/1 банківського вкладу (депозиту), відповідно до якого позивач передав банку, а банк прийняв грошову суму в розмірі 130 000 гривень строком на 185 днів, тобто до 26.10.2009 року, із щомісячною виплатою 24, 5% річних від суми внеску. (а. с. 06-07).

01 червня 2009 р., за перший місяць дії договору, згідно п. 2.5, була виплачена процентна ставка за період з 24.04.2009 р. по 31.05.2009 р.

08 липня 2009 р., у зв'язку з невиплатою процентної ставки, позивач письмово звернувся в банк із проханням про дострокову виплату депозиту. (а. с. 09)

10 липня 2009 р. позивач одержав повідомлення за № 01-05/626, у якому банк, посилаючись на фінансові труднощі, відмовив у достроковому розірванні договору. (а. с. 10)

16 жовтня 2009 р. у банк була уведена тимчасова адміністрація строком на шість місяців - з 16.10.2009 р. до 15.04.2010 р. й уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці - з 16.10.2009 р. до 15.01.2010 р. (а. с. 12)

3.   28     жовтня 2009 р., у зв'язку із настанням терміну повернення депозиту, позивач звернувся із заявою в банк із проханням видати суму депозиту й належні відсотки.

4.   29     жовтня 2009 р. у листі за № 01-05/1091 тимчасова адміністрація банку, посилаючись на дію мораторію, відмовила в поверненні депозиту.

19 січня 2010 р., у зв'язку із закінченням дії мораторію, позивачем була подана заява про виплату суми депозиту й нарахованих відсотків, на яку також вимоги не були виконані.

08 лютого 2010 р. тимчасова адміністрація банку в листі за № 09/1-01/178 повідомила про залишок засобів на рахунку: № 2630 406 393382/980 - 130 000 гривень і № 2638 307 393382/980 - 12 872, 27 гривень.(а. с. 14)

08 лютого 2010 р. у листі № 01-05/179 було роз'яснення про задоволення вимог вкладників. (а. с. 15)

У відповідності до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї   грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цієї главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частина 1 статті 1074 ЦК України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 177 ЦК України об'єктами прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума депозитного вкладу 130 000 гривень, суму відсотків за депозитним вкладом 37 870, 96 гривень, відповідно до п. 4.2 договору: інфляційні в розмірі 5 603, 91 гривень а також 1 % річних 308, 36 гривень.

Що стосується іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору, умовами якого не передбачено відшкодування 3 % річних та  моральної шкоди, тому відсутні правові підстави для задоволення позову в даній частині.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

    На підставі  вищевикладеного,  керуючись  ст. ст.  321, 610, 651, 1058, 1060 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 10,  11, 88, 209,  212, 215 ЦПК  України,  

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу 130 000 гривень, суму відсотків за депозитним вкладом 37 870, 96 гривень, інфляційні в розмірі 5 603, 91 гривень, 1 % річних 308, 36 гривень, а усього 173 783, 23 гривень (сто сімдесят три тисячі сімсот вісімдесят три гривні двадцять три копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати 1 820 гривень (одну тисячу вісімсот двадцять гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                         Л.А. Васіна

УКРАЇНА

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49101, місто Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, 29

(0562)335024

                        ОСОБА_1

                        49100

                        місто Дніпропетровськ,

    АДРЕСА_1

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»

49101

місто Дніпропетровськ,

вулиця Свердлова, будинок 26, позиція 5

Кіровський районний суд міста Дніпропетровська надсилає Вам копію заочного рішення від 27.08.2010 року ухваленого по цивільній справі №2-1928\2010 за позовом ОСОБА_1 до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми , для відома.

Додаток кожному адресату:     копія заочного рішення.

Суддя

Кіровського районного суду

міста Дніпропетровська                                 Васіна Л.А.