Справа № 2-1817/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.09.2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого – судді Сотської С.О.
при секретарі – Бикової О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди за договором про матеріальну відповідальність
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 52 982,25 грн.
Свої вимоги обгрунтував тим, що відповідач, який працював продавцем магазину «Автозапчастини» і з яким він уклав договір про повну матеріальну відповідальність, допустив недостачу товарно-матеріальних цінностей на суму 48 982,25 грн.
Завданою недостачею спричинено йому моральну шкоду, яку він оцінив в 4000 грн.
Посилаючись на викладені обставини, просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні свої вимоги підтримав.
Відповідач позов не визнав. І пояснив, що його вини в недостачі нема. Позивачем до роботи в магазині буди допущені інші особи, з якими не був укладений ні трудовий договір, ні договір про колективну матеріальну відповідальність. Сам ОСОБА_1 мав доступ до магазину в будь-який час, підміняв відсутнього працівника. Під звітність товар в магазин не приймав. За його отримання на дорученнях розписувався сам ОСОБА_1. Бухгалтерський облік не вівся належно. Від останнього він також товар не приймав.
Крім того, при проведенні в квітні 2010 року інвентаризації в магазині він був усунений позивачем при виведенні її результатів, то вважає, що неможливо встановити вірні результати і останньої.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши надані матеріли дійшов до наступного.
01 березня 2003 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений трудовий договір № 1631, зареєстрований 04.03.2003 року Первомайським МРЦЗН. Відповідач був прийнятий продавцем автомобільних товарів та аксесуарів магазину по вулиці Одеській, 78-А в місті Первомайську Миколаївській області.
З ним в березні 2003 року був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до ст.135-1 КЗпП України.
Із змісту ст.134 КЗпП України вбачається, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли між працівником і підприємством, установою і організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Із змісту протоколу засідання інвентарізаційної комісії без дати встановлено, що станом на 22.04.2010 року в магазині по вул.Одеській, 78-А виявлена недостача товарно-матеріальних цінностей на суму 48982,25 грн. Цей протокол ОСОБА_2 не підписаний. Дані про те, що останній відмовився підписувати його відсутні.
Із змісту протоколу не вбачається дата та результати попередньої інвентарізації та залишок товару, рух товару за період від останньої інвентарізації, до нинішньої прийнятий матеріально-відповідальною особою.
При огляду в судовому засіданні наданих позивачем доручень на отримання запасних частин в 2009, 2010 роках вбачається, що вони підписані ОСОБА_1, хоча виписані на ім»я ОСОБА_2 Останній за прийом і підзвіт товару не розписувався.
Із книги руху товару по магазину в 2009, 2010 роках також вбачається, що відповідач за отримання товару в магазин не розписувався. Дані обставини позивач не заперечував, пояснюючи, що ОСОБА_2 від підпису відмовлявся.
Позивач пояснив суду, що надати матеріали попередньої інвентарізації, яка проводилася в березні 2009 року при розподілі магазину на 2 торгові точки не може, так як такий акт не складався. Залишок товару в магазині був відображений головним бухгалтером в книзі, яку він вів. ОСОБА_2 за прийнятий залишок не розписувався.
Вказана книга була оглянута судом. Встановлено, що вона не прошита, підпис відповідача, що він станом на березень 2009 року залишок в магазині складав 606759,95 грн. відсутній.
Крім того, судом встановлено, що дійсно в магазині по вул.Одеській, 78-а, крім ОСОБА_2 працювали ще два продавця ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в установленому законом порядку оформлені позивачем на роботу не були, договір про колективну матеріальну відповідальність з ними суб»єктом підприємницької діяльності укладений не був.
Допитаний судом свідок ОСОБА_4 підтвердив, що він працював 2 роки продавцем в магазині разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, приймав товар, здавав касу. У ОСОБА_1 знаходилися також ключі від магазину, він підміняв відсутніх працівників магазину.
ОСОБА_3 даний факт в суді заперечував.
Свідок ОСОБА_5 підтвердила в суді, що вона приймала в квітні 2009 року товар в магазині від продавців ОСОБА_4 та ОСОБА_2
Судом оглядалася надана позивачем книга обліку реалізованого товару по магазину, з якої вбачається, що записи в ній вели ОСОБА_4, який не заперечував в суді, та інші особи, крім ОСОБА_2
Тому доводи позивача, що в магазині працював тільки ОСОБА_2 не заслуговують на увагу і спростовуються вище зазначеними доказами.
Свідок ОСОБА_6 (бухгалтер ПП «Шевчишин») пояснила, що остання інвентарізація в магазині по вул. Одеській, 78-А проводилася в березні 2009 року , коли частину товару з цього магазину передавалася в магазин «Титан». Акт розподілу товару не складався. ОСОБА_2 за залишок товару 606759,95 грн. не розписувався. Ця сума була виведена бухгалтером. Відповідачк приймав товар, на нього виписувалися доручення, але за нього не розписувався, на дорученнях стоїть підпис ОСОБА_1
В магазині знаходилася ще одна торгова точка ПП «ОСОБА_8», власником якої був ОСОБА_1 Окремий облік по товару, який надходив в цю точку (автомобільні масла) не вівся. Працювали в цьому магазині ОСОБА_2, ОСОБА_4
Згідно ч.1 ст.135-2 КЗпП України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв»язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Позивачем не надано суду доказів, які б достовірно свідчили, що саме відповідачем допущена недостача в магазині переданих йому матеріальних цінностей на суму 48982,25 грн.
Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В :
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди за договором про матеріальну відповідальність відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: підпис
Копія вірна
Суддя Первомайського міськрайонного суду
Миколаївської області С.О.Сотська
Рішення вступило законну силу «_____»__________ ______ року
Оригінал рішення № 2-1817/2010 р. знаходиться в канцелярії Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Суддя Первомайського міськрайонного суду
Миколаївської області С.О.Сотська