Справа № 2-175/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року                     Олександрійський міськрайонний суд

                                Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Поповича С.М.

       при секретарі – Карпушевій О.М.

       з участю адвоката – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третьої особи – державного виконавця міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Скорика Євгена Вікторовича про зміну розмірів аліментів та стягнення пені за заборгованість по аліментам,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розмірів аліментів, мотивуючи його тим, що перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого у них народилися двоє неповнолітніх дітей – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно рішення Олександрійського міськрайонного суду від 17.04.2003 року відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку, однак рішення суду не виконує, має заборгованість по аліментам, тому відповідачка просить суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі по 300 грн. на кожну дитину.

В подальшому позивачка змінила позовні вимоги, відмовившись від стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, посилаючись на ч. 1 ст. 196 СК України, просила суд стягнути з відповідача заборгованість по аліментам в розмірі 11737 грн. 37 коп. та неустойку (пеню) за кожен день прострочення несплачених аліментів, що за період з 01.06.2006 року по 07.06.2010 року по її розрахунках становить 43999 грн. 02 коп.

В судовому засіданні позивачка підтвердила позовні вимоги тільки в частині стягнення неустойки від суми несплачених аліментів в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Представник відповідача в письмових запереченнях позовні вимоги вважає завищеними, посилаючись на помилковість нарахування відповідачу розміру заборгованості по аліментам, відсутності належних доказів утворення боргу по аліментам з 2006 року, тому просив суд відмовити в задоволенні позову про стягнення неустойки в зазначеній позивачкою сумі, рішення прийняти у його відсутності.

Суд, вислухавши позивачку, відповідача та його представника, третю особу державного виконавця МРВ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Скорика Є.В., дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення Олександрійського міськрайонного суду від 17.04.2003 року з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, і сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частині всіх видів заробітку до повноліття дочки ОСОБА_6, а потім в розмірі ? частини всіх видів заробітку до повноліття сина ОСОБА_5

Із довідки Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції за підписом начальника Світановського В.А. та державного виконавця Скорика Є.В. убачається, що заборгованість відповідача по аліментам за період з 2006 року по червень 2010 року становить 13073 грн. 33 коп.

Доказів неправомірності нарахування державним виконавцем зазначеної суми боргу відповідач чи його представник суду не надали, тому суд оцінює зазначену довідку як достовірну.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, якою встановлено відповідальність за прострочення сплати аліментів, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

В ході судового засідання ні відповідач, ні його представник не надали суду доказів про незалежні від відповідача обставини, які б виключали його вину у несплаті аліментів.

Як встановлено судом, відповідач працюючи в 2009 – 2010 рр. в м. Кременчук в ТОВ «Антекс», що підтверджується довідкою, долученою до матеріалів справи, та отримуючи заробітну плату, не повідомив про своє працевлаштування у Державну виконавчу службу Олександрійського міськрайонного управління юстиції, що свідчить про ухилення відповідача від сплати аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних правовідносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 2 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього кодексу.

З наведених підстав суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивачки про її право, як одержувача аліментів, на стягнення неустойки.

Вирішуючи спір, суд враховує, що пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилося стягнення.

Із матеріалів справи убачається, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася з травня 2006 року і за період по червень 2010 року з вини відповідача не ліквідована.

Оскільки нарахування неустойки проводиться з наступного місяця на заборгованість попереднього місяця, то початком розрахунку буде червень 2006 року по травень 2010 року, що становить 1461 день з подальшим щомісячним зменшенням кількості днів до кінцевої дати – 01.06.2010 року.

Аліменти за травень 2006 року відповідач згідно довідки зобов’язаний був сплатити в сумі 62 грн. 37 коп. З 01 червня 2006 року на них нараховується неустойка (пеня) по     травень 2010 року включно за кожен день прострочення, тобто за 1461 день: (62,37 х 1 % х 1461 день) = 911,22 грн. За червень 2006 року: (215 грн. х 1 % х 1431 день) = 3076,65 грн. За липень 2006 року: 215 грн. х 1 % х 1400 днів = 3010 грн. В серпні 2006 року розмір заборгованості з урахуванням сплати аліментів в розмірі 150 грн. складає 65 грн. (215 – 150). Тоді розмірі неустойки за серпень 2006 року: (65 грн. х 1 % х 1369 днів) = 889,85 грн. За вересень 2006 року: 65 грн. (215 – 150) х 1 % х 1339 днів = 870,35 грн. За жовтень 2006 року заборгованість відсутня. За листопад 2006 року: 15 грн. (215 – 200) х 1 % х 1308 днів = 196,20 грн. За грудень 2006 року: 95 грн. (215 – 120) х 1 % х 1247 грн. = 1184,65 грн.

За січень 2007 року: 257 грн. х 1 % х 1216 днів = 3125,12 грн. За лютий 2007 року: 257 грн. х 1 % х 1188 днів = 3053,16 грн. За березень 2007 року: 257 грн. х 1 % х 1157 днів = 2973,49 грн. За квітень 2007 року: 7 грн. (257 – 250) х 1 % х 1127 днів = 78,89 грн. За травень – червень 2007 року заборгованість відсутня. За липень 2007 року: 7 грн. (257 – 250) х 1 % х 1035 днів = 72,45 грн. За період з серпня по грудень 2007 року заборгованість відсутня.

За січень 2008 року заборгованість відсутня. За лютий 2008 року: 322 грн. х 1 % х 822 дні = 2646,84 грн. За березень 2008 року заборгованість відсутня. За квітень 2008 року: 322 грн. х 1 % х 761 днів = 2450,42 грн. За травень – червень 2008 року заборгованість відсутня. За липень 2008 року: 322 грн. х 1 % 669 = 2221 грн. За серпень: 122 грн. х 1 % 638 дні = 778,36 грн. За вересень 2008 року: 322 грн. х 1 % х 608 днів = 1957,76 грн. За жовтень 2008 року: 322 грн. х 1 % х 577 днів = 1857,94 грн. За листопад 2008 року: 322 грн. х 1 % х 547 днів = 1761,34 грн. За грудень 2008 року заборгованість відсутня.

За січень 2009 року: 636 грн. х 1 % х 485 днів = 3084,60 грн. За лютий 2009 року: 536 грн. 1 % х 457 днів = 2449,52 грн. За березень 2009 року: 636 грн. х 1 % х 426 днів = 2709,36 грн. За квітень 2009 року: 636 грн. х 1 % х 396 днів = 2518,56 грн. За травень 2009 року: 636 грн. х 1 % х 365 днів = 2321,40 грн. За червень 2009 року: 136 грн. (636 – 500) х 1 % х 335 днів = 455,60 грн. За липень 2009 року: 636 грн. х 1 % х 304 дні = 1933,44 грн. За серпень 2009 року 136 грн. (636 – 500) х 1 % х 273 дні = 371,28 грн. За вересень 2009 року: 636 грн. х 1 % х 243 дні = 1545,48 грн. За жовтень 2009 року: 636 грн. 1 % 212 днів = 1348,32 грн. За листопад 2009 року: 636 грн. х 1 % х 180 днів = 1157,52 грн. За грудень 2009 року: 636 грн. х 1 % х 151 день = 960,36 грн.

За січень 2010 року: 566 грн. (636 – 70) х 1 % х 120 днів = 679,20 грн. За лютий 2010 року: 536 грн. (636 – 100) х 1 % х 92 дні = 493,12 грн. За березень 2010 року: 636 грн. х 1 % х 61 день = 387,96 грн. За квітень 2010 року: 636 грн. х 1 % х 31 день = 197,16 грн. За травень 2010 року: 636 грн. х 1 % = 6,36 грн.

Всього вирахуваний розмір неустойки, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, за зазначений період складає 55734 грн. 93 коп. (911,22 + 3076,65 + 3010 + 889,85 + 870,35 + 196,20 + 1184,65 + 3125,12 + 3053,16 + 2973,49 + 78,89 + 72,45 + 2646,84 + 2450,42 + 2221 + 778,36 + 1957,76 + 1857,94 + 1761,34 + 3084,60 + 2449,52 + 2709,36 + 2518,56 + 2321,40 + 455,60 + 1933,44 + 371,28 + 1545,48 + 1348,32 + 1157,52 + 960,36 + 679,20 + 493,12 + 387,96 + 197,16 +6,36)

Підстав для зменшення розміру неустойки для відповідача суд не вбачає.

В зв’язку із задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 % від суми неустойки (пені), що становить 557 грн. 35 коп., та збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 20, 196 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 – 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 55734 грн. 93 коп. (п’ятдесят п’ять тисяч сімсот тридцять чотири грн. 93 коп.) неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01 червня 2006 року по 01 червня 2010 року.

Стягнути із ОСОБА_3 судовий збір в прибуток держави в розмірі 557 грн. 35 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Кіровоградської області на протязі 10 діб позивачем з моменту проголошення, відповідачем – з дня отримання копії рішення.

Суддя: