Справа № 2-1490/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді                                           Чалого А.В.,

при секретарі                                                    П'ятак О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-  

ВСТАНОВИВ:

    В серпні 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з січня по грудень 2009 року у сумі 1225,20грн. В обґрунтування вимог зазначила, що вона має статус «дитини війни», перебуває на обліку в УПФУ в Кам’янобрідському районі м. Луганська і згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, яка фактично їй не нараховувалась.

    Позивачка у судове засідання не з'явилась, відповідно до позовної заяви просить розглядати справу у її відсутність.

    Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому представник відповідача просить розглянути справу без його участі, та вказав, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена, законом не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Оскільки ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове  забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України» за 2007-2009 роки  видатки на підвищення дітям війни не передбачено. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло пояснення на позовну заяву, в якому представник третьої особи просить розглянути справу без його участи, та вказав, що виплата щомісячної соціальної допомоги згідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» повинна здійснюватись органами  Пенсійного фонду України та за їх рахунок, що Пенсійний фонд України та його територіальні органи не знаходяться на казначейському обслуговуванні, тому залучення органів казначейства до цієї справи безпідставно.

За таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус «дитина війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська де отримує пенсію за віком (а.с.8).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2008р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. відповідач повинен нарахувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

Відповідно до ст. 15 ч. 1 п. 2 ЦПК України до компетенції судів відносяться розгляд спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Відповідно до ст. 16 ч.2 п. 10 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Оскільки у судовому засіданні встановлено, що внаслідок бездіяльності відповідача право позивача на отримання підвищення до пенсії у встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі було порушено, тому вимоги позивача щодо визнання бездіяльності відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заявляючи вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити конкретну суму недонарахованого підвищення до пенсії, позивач тим самим фактично просить суд здійснити перерахунок суми пенсії, а оскільки до компетенції суду не входить перерахування вказаних сум, суд вважає, що у даному випадку вимоги позивача повинні бути задоволені не шляхом зобов'язання відповідача виплатити певну суму, а шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що за змістом відповідає суті її вимог.

Таким чином, слід визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії позивачці як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. та зобов'язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення о пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. з урахуванням здійснених виплат.

   Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.    

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень. У зв’язку з тим, що згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України звільнений від сплати судового зору, сплачена позивачем сума судового зору у розмірі 3,40 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 55 Конституції України, ст.ст. 3, 8, 15, 107, 213-215 ЦПК України, ст. 6 «Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судовий збір в сумі 3,40 грн.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідськму районі м. Луганська на користь ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити сторонам, третій особі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення не набрало законної сили                                                                                                              

    Головуючий                                                              А.В. Чалий