Справа № 6188/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Ботвінцеві Г.А.
За участю сторін:
Прокурора Харітонової О.Є.
Представника позивача: не з’явився
Представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дунайського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт,-
В С Т А Н О В И В:
9 червня 2010 року до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Дунайський транспортний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції (далі ТУ ГДІ) на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1. Прокурор просить стягнути заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт у сумі 1700 грн., яка виникла на підставі постанови ТУ ГДІ на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій від 10.03.2010 року. Штрафну санкцію було застосовано на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»(далі Закон України 2344-ІІІ) у розмірі ста неоподаткованих мінімумів громадян, тобто 1700 грн. за порушення вимог ст. 48 того ж Закону, що виразилося в здійсненні вантажних перевезень без оформлення документів, а саме без ліцензійної картки. Сума штрафу відповідачем на момент подання позову не сплачена, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 нараховані штрафні санкції.
Прокурор у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник позивача та відповідач до судового засідання не з’явились, повідомлялись про час та місце судового засідання належним чином та своєчасно. Про причини неявки суд не повідомили. Позиція відповідача щодо позову не відома, оскільки він заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Оскільки повістку у відповідності з вимогами ч.4 ст.35 КАС України було вручено повнолітнім членам сім`ї відповідача за адресою його проживання, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи за його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно ст. 56 ч.1 КАС України сторони можуть брати участь в адміністративному процесі через представника. У відповідності зі ст.ст. 56 ч.8, 60 ч.2 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими Законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Отже, суд поважав за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, вислухавши пояснення прокурора, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт»державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів (ст. 9 Закону).
Згідно Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті , затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Основними завдання Головавтотрансінспекції є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом та здійснення відповідно до законодавства ліцензування та контролю у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.
Основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням безпеки автомобільних перевезень.
Згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно ст. 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується санкція за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
05 лютого 2010 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Вінницької області в ході проведення в порядку, передбаченому ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст.ст. 14-17 Порядку № 1567 рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що ОСОБА_1 при здійсненні вантажних перевезень на автомобілі марки «IVECO», державний номер «НОМЕР_1», порушено вимоги ст. 48 Закону України, а саме послуги з перевезення вантажів надавались без оформлення ліцензійної картки. Про виявлені правопорушення був складений акт перевірки № 168062 від 05.02.2010 року (додаток №3 до Порядку 1567). З актом був ознайомлений водій ОСОБА_1, який погодився з виявленими порушеннями та заперечень на акт не надав. У відповідності до вимог ст. 25 Порядку № 1567 акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт за вих. № 02-3/544 від 09.02.2010 року направлено до ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Одеській області (а.с.13).
Про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 був повідомлений 6 березня 2010 року рекомендованим листом із повідомленням згідно ст. 26 Порядку № 1567 (а.с.15;18). У зв’язку з його неявкою справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт було розглянуто без його участі згідно ст.27 зазначеного Порядку.
10 березня 2010 року керівником органу державного контролю у відповідності до вимог ст. 60 ч.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» було винесено постанову (додаток №5 Порядку № 1567) про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 1700 грн. (а.с.16).
Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області направило на адресу відповідача лист № 1049 від 11.03.2010 року про сплату заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 1700 грн. (а.с.17) та копію рішення про застосування штрафних санкцій, які були отримані відповідачем (а.с18).
Відповідно до п.28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, фінансова санкція повинна бути перерахована на зазначений у постанові рахунок не пізніше п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій. Проте, як встановлено судом, відповідач не скористався передбаченим ст.ст.32-33 Порядку № 1567 правом на оскарження постанови про застосування фінансових санкцій до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю та суму фінансових санкцій не сплатив.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підставі викладеного суд вважає, що прокурор у судовому засіданні довів ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт у сумі 1700 грн., яка виникла на підставі постанови ТУ ГДІ на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій від 10.03.2010 року та позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 70, 71, 79, 86, 122, 128, 158 - 163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Дунайського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт –задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1700 грн. на користь держави, які спрямувати на відповідний рахунок управління державного казначейства Одеської області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 7 вересня 2010 року
Суддя: Білостоцький О.В.
Стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1700 грн.
07 вересня 2010 року