Справа № 22ц-3893/10                          Головуючий у 1 інстанції – Кихтюк Р.М.

Категорія - 20                                                              Доповідач – Завидовська-Марчук О.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 року                         м. Луцьк

      Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

      головуючого - судді Завидовської-Марчук О.Г.,

       суддів  – Данилюк В.А., Карпук А.К.,

      при секретарі – Дуткіній Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 28 липня 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

        Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 28 липня 2010 року, покликаючись на незаконність та необґрунтованість даного рішення, а також на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 липня 2010 року позов ПВКФ "Гранд-Агро" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.

Постановлено визнати недійсним нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 15 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення – адміністративного будинку А-1, загальною площею 348.3 кв.м. по АДРЕСА_1 від 12.01.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Витребувано із незаконного володіння у ОСОБА_1 та зобов’язано його передати нежитлове приміщення – адміністративне приміщення А-1, загальною площею 348.3 кв.м. по АДРЕСА_1 приватній виробничо-комерційній фірмі «Гранд-Агро».

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожного по 606 грн. 67 коп. судових витрат.

В судове засідання сторони не з’явилися хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду даної справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Пунктом 3 ч.1 ст. 388 ЦК України передбачено, що у разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі , якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Задовольняючи позовні вимоги суд правильно виходив з того, що нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення – адміністративного будинку А-1, загальною площею 348.3 кв. м. по АДРЕСА_1 було відчужено без згоди його законного власника ПВКФ «Гранд-Агро», тобто вибуло з його володіння не з його (власника) волі, а тому відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України воно може бути витребуване у добросовісного набувача ОСОБА_1

Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з’ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Волинської області від 23.10.2007 року у справі за заявою компанії «Ферро і Шрот» до ПВКФ «Гранд-Агро» про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ПВКФ «Гранд-Агро» і заборонено розпоряджатися нерухомістю (а.с.7).

Незважаючи на мораторій ухвалою Луцького міськрайонного суду 14.07.2008 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ПВКФ «Гранд-Агро» про стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги було визнано мирову угоду, за умовами якої до позивача ОСОБА_2 перейшло право власності на нежитлове приміщення адміністративного будинку, яке знаходиться в м. Луцьку по вул. Кафедральній, 10 (а.с. 8), а провадження у даній справі закрито.

Після цього, 22.07.2008 року між ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_3 було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, який заочним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 05.08.2008 року було визнано дійсним і таким, що не потребує подальшого нотаріального посвідчення. В подальшому за ОСОБА_3 було переоформлено право власності на дане майно.

12.01.2009 року ОСОБА_3 продав це приміщення ОСОБА_1, що підтверджується нотаріально посвідченим договором (а.с. 30-31).

В подальшому вищезазначені судові рішення були скасовані цими ж судами (а.с.9,69).

За таких обставин справи, позивач хоча і не був стороною нотаріально посвідченого правочину 12.01.2009 року, проте належне йому нерухоме майно на підставі цього правочину вибуло з його володіння не з його волі, а шляхом прийняття незаконних судових рішень і ОСОБА_3 не мав права на його відчуження, то суд дійшов обґрунтованого висновку про недійсність цього правочину і задоволення на підставі цього віндикаційного позову позивача з підстав, передбачений ч.1 ст. 388 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, оскільки вони були предметом дослідження суду і суд їм дав правильну юридичну оцінку.

Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

у х ва л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 28 липня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:  

Судді: