Справа 1-1095/2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15.10.2010 року Солом”янький районний суд  м. Києва

в складі: головуючого - судді: ЗАХАРОВОЇ А.С.

          з участю секретаря: САДЧЕНКА О.О.

                     прокурора: ВІВДИЧЕНКО О.І.

                      потерпілого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та мешкаю чого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 14.10.1999 року Жовтневим районним судом м. Києва за ст. 94 КК України (1960 року) до 9 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 08.12.2006 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 3 дні, -  в скоєні злочину, передбаченого  ст. 186  ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28.04.2010 року, приблизно о 00 год. ЗО хв. підсудний ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_1 і у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.

З метою відкритого викрадення чужого майна, підсудний ОСОБА_2 підбіг до потерпілого ОСОБА_1 с заду з правої сторони і шляхом ривка, відкрито викрав гроші в сумі 300 грн., що знаходились в кишені сорочки, в яку був одягнений потерпілий ОСОБА_1, а також з чохла, що висів на поясі потерпілого, мобільний телефон «Нокіа 1202», вартістю 260 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора «Київстар», вартістю ЗО грн., на рахунку якої грошей не було.

З викраденим майном підсудний ОСОБА_4 з  місця  скоєння  злочину  втік, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом.

Діями підсудного  ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода на суму 590  грн., яка відшкодована шляхом повернення викраденого та підсудним.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у відкритому викрадені чужого майна визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він 28.04.2010 року, приблизно о 00 год. ЗО хв., знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_1 гроші в сумі 300 грн., що знаходились в кишені сорочки, в яку був одягнений потерпілий, а також з чохла, що висів на поясі потерпілого, мобільний телефон «Нокіа 1202», вартістю 260 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора «Київстар», вартістю ЗО грн., на рахунку якої грошей не було, при обставинах, що викладені у фабулі вироку і які відповідають фактичним обставинам справи і ніким, в т.ч.  ним, не оспорюються.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 28.04.2010  року,   приблизно о 00 хв. ЗО хв., проходячи біля будинку АДРЕСА_2 в м. Києві, він почув, що до нього ззаду підбіг раніше незнайомий йому підсудний ОСОБА_2 і одночасно однією рукою з чохла який висів у нього на поясі витяг його мобільний телефон «Нокіа 1202», вартістю 260 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора «Київстар», вартістю ЗО грн., на рахунку якої грошей не було, а іншою рукою заліз у кишеню сорочки, в яку він був одягнений і витяг звідти 300 грн..

 Після цього, підсудний ОСОБА_2 з викраденим майном зник з місця вчинення злочину.

 Діями підсудного  ОСОБА_4 йому була завдана матеріальна шкода на суму 590 грн., яка відшкодована шляхом повернення викраденого, а також  підсудним.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України суд при встановлені фактичних обставин справи  обмежився допитом підсудного ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1.

Таким чином, суд вважає, що підсудний ОСОБА_2  своїми умисними діями відкрито викрав чуже майно (грабіж), а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його  особу: раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, позитивно характеризуються за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Щире розкаяння підсудного у вчиненому, судом визнається, як обставина, яка пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_2 .

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає: рецидив злочинів, т.я. він раніше засуджувався за ст. 94 КК України (1960 року).

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного  ОСОБА_2, а також і те, що вчинений ним злочин  віднесений до злочинів середньої тяжкості  згідно ст. 12 КК  України, суд  вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді арешту і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З  А  С  У  Д  И  В  :

Визнати винним ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту поміщення його до Київського СІЗО № 13 Державного департаменту України по виконанню покарань у м. Києві та Київській області після набрання вироком чинності.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд з місця проживання.

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа 1202» залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_1.

  Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

       Суддя: