ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-2718/10/1970
"27" серпня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючого –судді Баб’юка П.М., при секретарі –Михайловській М.В.
за участю:
представника позивача - Сідого С.В.,
представника відповідача –Іщука К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Булат»до Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариств «Булат»звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі про скасування податкового повідомлення-рішення №000311150170 від 23 липня 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що 27 листопада 2009 року постановою Теребовлянського районного суду по справі №2-а-692/2009р. рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради»визнано незаконним та скасовано.
У зв'язку із скасуванням вказаного рішення сесії Микулинецької селищної ради, позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок сум земельного податку в якому визначено нову суму земельного податку. Даний розрахунок прийнято відповідачем, що підтверджується штампом про отримання від 02 лютого 2010 року. Згідно п.5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Тому донарахування податкового зобов'язання відповідачем є неправомірним.
Крім цього, представник позивача зазначив, що визнання рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. незаконним означає, що даний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Тобто жодних правових підстав вважати, що дія рішення сесії Микулинецької ради припинилася з моменту набрання чинності постановою Теребовлянського районного суду немає.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що згідно із підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р. (далі - Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
ДПІ у Теребовлянському районі була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ "Булат". За результатами проведеної перевірки складено акт № 1132/1500/00907438 від 23.07.2010р. На підставі складеного акта, ДПІ у Теребовлянському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0003111501/0 від 23.07.2010р., яким донараховано 99287,90 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб, з них 66191,93 грн. - за основним платежем та 33095,97 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Крім цього, представник відповідача пояснив, що невиїзною перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, визначеного позивачем у податковій декларації, не правильно застосовано коефіцієнт диференціювання ставки земельного податку. Враховуючи постанову Теребовлянського районного суду № 2-а-692/2009 р. від 27.11.2009 р. та лист Теребовлянського районного суду № 763 від 27.04.2010 р., коефіцієнт 1 застосовується із часу втрати чинності рішення Микулинецької селищної ради від 23.01.2009р. "Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради на 2009 рік", тобто з часу вступу рішення суду в законну силу (07.12.2009р.)
Заслухавши пояснення позивачів, представників відповідача та третіх сторін, дослідивши докази подані сторонами по справі, суд встановив наступне.
23 січня 2009р. рішенням сесії Микулинецької селищної ради №1416 «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради»на 2009 рік встановлено коефіцієнт диференціювання ставки земельного податку в розмірі 2, у зв'язку з чим розмір земельного податку зріс до 1.395 грн. за 1 кв. м.
23.07.2010 року ДПІ у Теребовлянському районі була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ "Булат". За результатами проведеної перевірки складено акт № 1132/1500/00907438 від 23.07.2010р. Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, визначеного позивачем у податковій декларації, занижено на суму 66191,93 грн. –не правильно застосовано коефіцієнт диференціювання ставки земельного податку.
На підставі складеного акта, ДПІ у Теребовлянському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0003111501/0 від 23.07.2010р., яким донараховано 99287,90 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб, з них 66191,93 грн. - за основним платежем та 33095,97 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Крім цього, 27 листопада 2009 року постановою Теребовлянського районного суду по справі №2-а-692/2009р. рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради»визнано незаконним та скасовано.
У зв'язку із скасуванням вказаного рішення сесії Микулинецької селищної ради, Позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок сум земельного податку в якому визначено нову суму земельного податку. Даний розрахунок прийнято відповідачем, що підтверджується штампом про отримання від 02 лютого 2010 року.
21.04.2010 року відповідачем на адресу Теребовлянського районного суду подано запит для з’ясування з якого часу рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 втратило чинність.
На вказаний запит листом Теребовлянського районного суду від 27.04.2010 року надано відповідь №763 відповідно до якої рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради»втратило чинність з часу вступу рішення суду в законну силу (7 грудня 2009 року).
За роз’ясненням постанови Теребовлянського районного суду від 27 листопада 2009 року по справі №2-а-692/2009р. в порядку ст.170 КАС України позивач не звертався, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.
Дослідивши наведені докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №000311150170 від 23 липня 2010 року не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.
Стаття 17 Закону України «Про плату за землю»передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з підпунктом 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р. (далі - Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що податковий орган відповідно до положень Закону № 2181 наділений повноваженнями самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Посилаючись на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) від 27.07.2010 року № 1145/11/13-10 представник позивача зазначає, що визнання рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. незаконним означає, що даний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Тобто жодних правових підстав вважати, що дія рішення сесії Микулинецької ради припинилася з моменту набрання чинності постановою Теребовлянського районного суду немає.
Суд не погоджується з вказаною позицією з наступних підстав.
- В листі ВАСУ від 27.07.2010 року № 1145/11/13-10 чітко зазначено, що визнання акта суб’єкта владних повноважень протиправним застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Рішенням сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. на території Микулинецької селищної ради встановлено коефіцієнт диференціювання ставки земельного податку на 2009 рік, а тому вважати, що даний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття немає підстав.
- Щодо скасування акта суб’єкта владних повноважень, ВАСУ у вказаному листі зазначив, що скасування означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб’єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.
- В постанові Теребовлянського районного суду від 27 листопада 2009 року по справі №2-а-692/2009р. суд не визначив з якого моменту втрачає чинність скасоване рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради».
З огляду на наведене та враховуючи те, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст.170 КАС України, – не звернувся до суду який прийняв рішення за його роз’ясненням, немає підстав вважати, що вказане рішення Микулинецької селищної ради втратило чинність з моменту прийняття (з 23 січня 2009р.).
Враховуючи наведене, відповідачем доведено правомірність свого рішення, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №000311150170 від 23 липня 2010 року позивачем не представлено, а судом не встановлено, тому позов до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 153, 158-163, 167, 171 КАС України, Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом України "Про плату за землю" , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У позові Відкритого акціонерного товариства "Булат" до Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі про скасування податкового повідомлення - рішення №0003111501/0 від 23 липня 2010р. –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена у порядок і строк, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
В повному обсязі постанова виготовлена 31.08.2010р.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.