КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-3418/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І
У Х В А Л А
Іменем України
"29" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправним рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(далі –ТОВ «Сінніс, ЛТД», позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси (далі –ДПІ у місті Черкаси, відповідач) про визнання протиправним рішення.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року, ТОВ «Сінніс, ЛТД»звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
17 квітня 2009 року згідно із направленням на перевірку від 15 квітня №000453/237 головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Херсонській області було проведено перевірку залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, 7.
За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 17 квітня 2009 року №0371/21/22/23/25984144.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, зокрема, встановлено проведення розрахункових операцій через незареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, а саме знаходилось 8 гральних автомата, які знаходились у робочому стані і по яких приймались ставки. Дані гральні автомати були незареєстровані та неопломбовані в установленому порядку, непереведені у фіскальний режим роботи, до зареєстрованого РРО не підключені.
Рішенням ДПІ у місті Черкаси від 07 травня 2009 року №0000892303 до ТОВ «Сінніс, ЛТД»застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 720 грн. 00 коп. на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України»та згідно із п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, своє рішення мотивує тим, що всупереч п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»господарською одиницею позивача використовуються 8 гральних автоматів не переведених у фіскальний режим роботи та незареєстрованих у органах ДПС, а тому рішення ДПІ у місті Черкаси до ТОВ «Сінніс, ЛТД»є обґрунтованим та відповідає змісту норми п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції погоджується із наступних підстав.
В силу преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 1 цього Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», додатком до якої визначено, що до 31.12.2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
Тобто, невиконання цього обов’язку може бути підставою для накладення на суб’єкта господарювання фінансових (штрафних) санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які за правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, а тому застосовуються у разі наявності вини суб’єкта господарювання та причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками.
Пунктом 2 зазначеної вище постанови КМУ на Міністерство промислової політики покладено обов’язок щодо забезпечення організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Таким чином, до 01.07.2008 року у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було зареєстровано такого реєстратора, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеним наказом.
Вищевказаний наказ 10.09.2008 року втратив чинність на підставі наказу ДПА України від 10.09.2008 року № 581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», яким аналогічно комп’ютерно-касову систему «Фіскал» включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Отже, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал»позивач зобов’язаний використовувати зазначену систему.
Відповідні норми законодавства України є імперативними, а тому такий обов’язок позивача є очевидним.
Водночас несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з цією системою з технічних причин.
При цьому суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1) Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч.2).
Між тим, позивач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів вжиття ним всіх необхідних заходів для з’ясування питання про сумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
При цьому позивачем подано суду такі документи: - копію рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій; - копію акта перевірки; докази сплати удового збору; - копію позовної заяви з додатками.
Відтак, на момент перевірки у позивача була наявна об’єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією, що передбачає наявність підстав для притягнення його до відповідальності за порушення порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу.
Згідно із п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
З врахуванням викладеного, є підстави вважати, що відповідач обґрунтовано застосував до позивача фінансові санкції за порушення закону.
За таких обставин, судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: В.С. Заяць
Суддя: Г.В. Земляна