КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-40/09                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Парамонов М.Л.  

Суддя-доповідач:  Цвіркун Ю.І

У Х В А Л А

Іменем України

"29" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;

суддів             –                        Зайця В.С.,

                                  Земляної Г.В.,

при секретарі – Петриченко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5  на постанову Дарницького  районного суду міста Києва від  02 червня  2009 року  у справі за позовом   ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5   до Дарницької районної у місті Києві  державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до  Дарницької районної у місті Києві  державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою  Дарницького районного суду  міста Києва від  02 червня  2009 року  в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою   Дарницького районного суду  міста Києва від  02 червня  2009 року, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до  Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просять ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення по справі, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (позивачі) на підставі свідоцтва про право власності на житло –квартиру АДРЕСА_1 –від 30.10.2006 року є співвласниками вищезазначеної квартири (а.с.8), квартира є трикімнатною, житловою площею 41,02 кв. м, загальною площею 64,8 кв. м (а.с.4, 8).

Розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації №133 від 05.03.2003 року ОСОБА_3 було дозволено виконати перепланування квартири №АДРЕСА_1, неприватизованої на той час, із збереженням житлової площі 41,02 кв. м та загальної площі 67,20 кв. м, з наданням у тимчасове користування 7,1 кв. м площі загального коридору (а.с.14).

Листом від 22 червня 2008 року КП «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва відмовилося погодити акт державної приймальної комісії за зверненням ОСОБА_3 (а.с.42).

Як встановлено  п. 1.4  Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від  17 травня  2005 року №76,  до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Разом з тим судова колегія звертає увагу на те, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради відповідно до законодавства.

Так, в силу статті 31 Закону  України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об’єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків.

Відповідно до розпорядження Харківської районної державної адміністрації м. Києва позивачам був наданий дозвіл лише на перепланування квартири, яка належить їм на праві приватної власності, з наданням в тимчасове користування частини ліфтового холу, тобто дозвіл на перепланування або реконструкцію місць загального користування будинку (частини ліфтового холу) не надавався.

Отже, як вбачається, позивачами здійснена реконструкція житлового приміщення, а не перепланування, оскільки збільшилася загальна площа квартири за рахунок приєднання ліфтового холу до житлової площі.

За таких обставин, колегія суддів  погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для прийняття рішення про неправомірність відмови відповідача щодо затвердження акта державної приймальної комісії і про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта –перепланування квартири   АДРЕСА_1, а відповідно –про   зобов’язання відповідача затвердити такий акт, немає. А тому в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 має бути відмовлено.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, судом враховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. Зокрема, береться до уваги постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня  2010 року  у справі №2-а-41/09 за позовом  ОСОБА_6 до Дарницької районної у місті Києві  державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії.

Стаття 200 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну скаргу  без задоволення,  а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи  та ухвалив   судове   рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись  статтями 195-196, 200, 205 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5  залишити без задоволення.

Постанову  Дарницького  районного суду міста Києва від  02 червня  2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили  з моменту проголошення, а  якщо його  було прийнято  за наслідками  розгляду  у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення  копій особам, які беруть участь у справі  (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна  скарга  на судові рішення  подається безпосередньо  до суду касаційної інстанції протягом  двадцяти днів після набрання  законної сили судовим рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі  складення постанови в повному обсязі  відповідно до  статті  160 цього  Кодексу –з дня  складення  постанови в повному обсязі  (стаття 212 КАС України).

Головуючий:                                                                                     Ю.І. Цвіркун

Суддя:                                                                                                 В.С. Заяць

Суддя:                                                                                                 Г.В. Земляна

Складено у повному обсязі 01.10.2010р.