КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-10119/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І
У Х В А Л А
Іменем України
"29" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції визнання дій неправомірними та скасування постанов про відкриття провадження,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції визнання дій неправомірними та скасування постанов про відкриття провадження.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року позов задоволено частково, визнано дії Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження від 10.06.2008 року, неправомірними, скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2008 року серії ВП за № 13217828, серії ВП за № 13217966, серії ВП за № 13217886, серії ВП за № 13217789, серії ВП за № 13217856. В задоволення решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року, Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Встановлено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Наказом Деснянського відділу державної виконавчої служби від 12.05.2009 року № 03-02/8 «Про розподіл зон діяльності державних виконавців»будинок № 13 по вулиці Князя Чорного в м.Чернігові закріплено за державним виконавцем Бусел В.О. Відповідно до зазначеного наказу виконавчі провадження передані державному виконавцю на виконання.
05.06.2009 року Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції отримані постанови про закінчення виконавчого провадження супровідним листом від 27.04.2009 року: –по виконанню виконавчого документа - вимоги про сплату боргу № Ф-379У від 05.09.2005 року Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 375,00грн.; –по виконанню постанови № 001998 від 23.01.2007 року Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 153,00 грн.;
–по виконанню постанови № 0001160 від 23.01.2007 року Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 85,00 грн.; –по виконанню постанови № 0001448 від 01.08.2007 року Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 85,00 грн.; – по виконанню постанови № 002485 від 01.01.2007 року Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 255,00 грн.
Вказані постанови передані до розгляду державному виконавцю 05.06.2009 року, про що є відбиток штампу на супровідному листі від 27.04.2009 року № 329.
10.06.2009 року державним виконавцем Бусел В.О. Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесені постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів: - серії ВП № 13217828 про стягнення боргу з ОСОБА_4. на користь держави 85,00грн.; - серії ВП № 13217966 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь УПФУ 375,00грн.; - серії ВП № 13217886 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь держави 255,00 грн.; серії ВП № 13217856 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь держави 153,00 грн.; - серії ВП № 13217789 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь держави 85,00грн.
В постановах про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем встановлений строк для добровільного виконання рішень до 15.06.2009 року.
Зазначені вище постанови про відкриття виконавчого провадження направлені боржнику - ОСОБА_4 рекомендованим листом 10.06.2009 року, про що свідчить витяг з журналу вихідної кореспонденції (а.с.27) та квитанція поштового відділення про відправлення листа(а.с.26), які позивачем не отримані.
17.06.2009 року державним виконавцем особисто вручені позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження та запропоновано сплатити суму боргу.
Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає наступні положення закону, якими він керувався, та мотиви, з яких він виходив при прийнятті постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 та 7 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії та зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Частини 1, 2 ст.24 даного Закону передбачають, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2009 року державному виконавцю передані до розгляду постанови про закінчення виконавчого провадження із супровідним листом Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції. В той же час постанова про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем виноситься лише 10.06.2009 року ( а.с. 4-8).
Відповідно п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбачених ст. 19 цього Закону.
В силу ст.19 Закону у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як свідчать надані представником відповідача документи, виконавче провадження відкрито з порушенням вимог ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у цих виконавчих документах не зазначено усіх відомостей, перелічених у статті 19 Закону. Зокрема, суд першої інстанції посилається на те, що у виконавчих документах відсутні відомості, які ідентифікують боржника, які можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи, місцезнаходження майна боржника.
Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Необґрунтованим є твердження представника відповідача про те, що у позивача було достатньо часу для добровільного виконання рішення, оскільки строк добровільного виконання рішення в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено 15.06.2009 року, а позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження 17.06.2009 року.
Позивач був позбавлений можливості скористатися наданим йому правом на відкладення провадження виконавчих дій, встановленому ст. 32 Закону України «Про відкриття виконавчого провадження».
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані постанови прийнятті в порушення вимог ч.1, 2 ст.24, п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому державним виконавцем було допущено порушення вимог ст.30, ст.32 даного Закону.
Разом з тим, суд І-ї інстанції вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання прийняти Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі відповідних виконавчих документів, оскільки суд не вправі такі питання вирішувати на майбутнє.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та прийнятих рішень.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2009 року серії ВП № 13217828 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь держави 85,00грн., серії ВП № 13217966 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь УПФУ 375,00грн., серії ВП № 13217886 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь держави 255.00 грн., серії ВП № 13217856 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь держави 153,00 грн., серії ВП № 13217789 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь держави 85.00грн. винесені всупереч вимогам законодавства, а тому оскаржені постанови підлягають до скасування, а дії державного виконавця до визнання неправомірними.
Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: В.С. Заяць
Суддя: Г.В. Земляна