Справа 22ц-1246 Головуючий у першій інстанції - Кучерявенко С.С.
Категорія - 18 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова 0.0.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З серпня 2006 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Лисенка П.П.
суддів Данилової О.О., Довжук Т.С.
при секретарі Гачко Ю.В.
за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2005 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_3
до ОСОБА_4
про виконання договірних зобов'язань
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про виконання договірних зобов'язань. Позивач зазначав, що у квітні 2002 року передав відповідачу 10 тон насіння соняшника за умови повернення боргу з урожаю 2002 року. Посилаючись нате, що зобов'язань відповідач не виконав, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_4 вартість заборгованої продукції з урахуванням індексу інфляції та відсотки від простроченої суми, а саме 16680 грн.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на своєчасне повернення боргу.
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2005 року позов задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на те, що суд не звернув увагу на суперечності у наданих документах, поясненнях свідка, а також невірно застосував норми матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи спір, суд обгрунтовано вважав доведеним, що 18 квітня 2002 року між сторонами, як фізичними особами, було укладено договір позики, предметом якого була сільгосппродукція - 10 т насіння соняшника. ОСОБА_4 взяв на себе обов'язок повернути таку ж кількість насіння з урожаю 2002 року. Достатніх доказів того, що зобов'язання за цією угодою своєчасно виконане, ОСОБА_4 суду не надав.
За такого висновок суду про покладання на відповідача обов'язку виконати взяті обов'язки, а в разі відсутності продукції - відшкодувати її вартість, відповідає обставинами справи та вимогам статей 161 та 203 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Посилання апелянта на зазначення у розписці іншого імені / ІНФОРМАЦІЯ_1 замість ІНФОРМАЦІЯ_2 не звільняє ОСОБА_4 від обов'язку повернути борг, оскільки останній не заперечує укладання угоди саме з позивачем.
Не мають правового значення і протиріччя у поясненнях свідка ОСОБА_5 у строках повернення боргу, бо сторони ці обставини не заперечували. Посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на норми ЦК України, який регулює відносини, що виникли після 1 січня 2004 року, не перешкоджає суду вірно застосувати норми матеріального права.
Таким чином, перевіривши законність судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для його скасування та відмови ОСОБА_1 у позові.
Разом з тим, колегія не може погодитися з висновком суду про наявність між сторонами з 2002 року грошового зобов'язання, а тому і застосування до спірних правовідносин положень статті 214 ЦК УРСР. За такого рішення суду в частині стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та річних /1168 грн./ підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2005 року змінити.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 10 тон насіння соняшника, а в разі його відсутності стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 його вартість -1500 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 135 грн. судових витрат, а на користь держави - 15 грн. мита.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.