Справа №2-198 /2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

(повний текст)  

  12 жовтня 2010 року Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:  

головуючого             судді Якових В.І.,  

при секретарі             Канському О.С.,  

за участю: позивачки         ОСОБА_1,    

відповідача             ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Красні Окни Одеської області цивільну справу   за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-  

  в  с  т  а  н  о  в  и  в:  

  30 липня 2010 року  позивачка  ОСОБА_1  звернулася  до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2  про зобов’язання відповідача принести вибачення за допущені ним побої, образи, приниження честі та гідності та не допускати подібного в майбутньому, стягнення матеріальної шкоди у сумі 275 грн. 40 коп. та  моральної шкоди в сумі 2000 грн. та судових витрат по справі.  

Свої вимоги позивачка  мотивувала тим, що  тим, що з 30 квітня 1999 року по 23 березня 2010 року знаходилася з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей  сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Між сторонами склалися неприязні стосунки. 01 липня 2010 року,  відповідач, знаходячись в нетверезому стані у пров. Базарний в смт.Красні Окни Одеської області,  наніс позивачці удари руками та ногами, в результаті чого спричинив  тілесні ушкодження, завдавши матеріальну та моральну шкоду.  

В ході судового розгляду справи позивачка відмовилась від позовної вимоги про зобов’язання відповідача принести вибачення за допущені ним побої, образи, приниження честі та гідності та не допускати подібного в майбутньому і відмова була прийнята судом  (а.с.59,73) .  

Позивачка  ОСОБА_1  в судовому засіданні підтримала позовну вимогу про  стягнення з відповідача матеріальної  і моральної шкоди і просила її задовольнити,  в поясненнях суду в повному обсязі підтвердила викладені в позовній заяві факти (а.с.5-7), додатково зазначивши, що причиною нанесення їй тілесних ушкоджень відповідачем, стали її заперечення проти його прогулянки з донькою.  

Відповідач ОСОБА_2     в судовому засіданні заперечував проти позову та навмисного нанесення позивачці тілесного ушкодження, просив в позові відмовити, пояснивши, що дійсно бажав здійснити прогулянку з донькою, взяв її на руки, на що позивачка заперечуючи вдарила його рукою, він похитнувся та ненавмисно і випадково наніс позивачці головою удар  в область обличчя.  

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що особисто бачила як відповідач навмисно  наніс позивачці удари руками в обличчя, внаслідок чого остання впала,  що стало підставою для її телефонного звернення в міліцію.  

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітня ОСОБА_8, в своїх поясненнях підтвердили факт нанесення відповідачем позивачці тілесних ушкоджень.  

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що будучи  лікарем невропатологом, при зверненні позивачки до Красноокнянської лікарні поставила діагноз про наявність в неї струсу головного мозку та закритої черепно-мозкової  травми.  

  Вислухавши пояснення сторін, свідків, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  судом в судовому засіданні встановлені такі факти,  відповідні їм правовідносини та правові норми, яки підлягають застосуванню до цих правовідносин.  

Як встановлено в судовому засіданні  з 30 квітня 1999 року по 23 березня 2010 року сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі (а.с.69).  

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.69,70).  

Сторони знаходяться у неприязних стосунках з приводу поділу майна, визначення місця проживання сина ОСОБА_3 та визначення відповідачу часу для прогулянок із донькою ОСОБА_4.  

В ході розгляду справи  вищезазначені обставини не заперечувалися сторонами по справі.  

01 липня 2010 року біля магазину «Все для дома» розташованому по провулку Базарному у смт.Красні Окни, відповідач ОСОБА_2 знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, по причинам відмови позивачки ОСОБА_1  надати йому доньку ОСОБА_4 на прогулянку, заподіяв останній тілесні ушкодження.  

По даному факту 30 липня 2010 року Красноокнянським РВ ГУМВС України в Одеській області  було відмовлено в порушені кримінальної справа за ст.296 КК України     (а.с.36).    

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи затвердженої прокурором Красноокнянського району, та копій відмовних матеріалів, міліцією встановлено, що ОСОБА_2 при зазначених обставинах 01 липня 2010 року умисно заподіяв ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження (а.с.34-47).  

Зазначена постанова не скасована, і не була оскаржена, що підтвердили сторони в судовому засіданні.  

Крім того, заподіяння відповідачем і отримання позивачкою тілесних ушкоджень підтверджується актом судово-медичного обстеження від 09 червня 2004 року, згідно якого  у позивачки виявлені синці обличчя, підкожні гематоми волосистої частини голови потиличної області, яки причинені тупим предметом, що міг бути кулак і відносяться до легкої ступені тяжкості. (а.с.13)  

З приводу нанесених тілесних ушкоджень позивачка лікувалася і відповідно для відновлення здоров'я нею було затрачено кошти на придбання медикаментів згідно довідок і квитанції на суму 275 грн. 40 коп. (а.с.8-11,17-18). Загальна сума матеріальної шкоди складає 275 грн. 40 коп.  

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала   шкоди,   звільняється   від  її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.  

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди слід задовольнити повністю і матеріальні збитки позивачки на придбання ліків в сумі 275 грн. 40 коп., необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.  

При цьому суд, вважає непереконливими доводи відповідача, що він ненавмисно та випадково, наніс ушкодження позивачці, що пошкодження сталися з вини останньої, яка перша вдарила його по обличчю, що спростовується дослідженими в судовому засіданні  постановою Красноокнянського РВ про відмову в порушенні кримінальної справи від 30 липня 2010 року, відмовними матеріалами (а.с.34-47), поясненнями в суді позивачки, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9  

Також суд вважає, що показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 про те, що він частково бачив суперечку, а саме той момент коли позивачка рукою вдарила відповідача, і він не бачив як відповідач бив позивачку, не можуть спростувати факт умисного заподіяння тілесних ушкоджень відповідачем позивачці, встановлений в судовому засіданні,  зокрема із-за їх суперечливості та тому, що дані події свідок, з його ж слів, спостерігав на відстані біля 100 метрів.  

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини.  

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  положень  ст. 23 ЦК України до загальних підстав відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність шкоди,  протиправність діяння її заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.  

Суд вважає,  що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивачки,  що саме з вини відповідача порушені її законні права,  що призвело до моральних страждань.  Позивачка,   як особистість, була ображена,  принижена відповідачем без усяких на то підстав і її особисте життя стало предметом обговорення. Позивачці  дуже не приємно було усвідомлювати той факт,  що їй  можуть заподіяти тілесні ушкодження. Вона не може дотепер забути біль і страждання,  завдані їй відповідачем внаслідок  прилюдного нанесення тілесних ушкоджень. Дана подія порушила її звичайний уклад життя, вона змушена була відвідувати міліцію,  суд.  Відвідування всіх вище перерахованих інстанцій забрало в неї багато часу. Діями,  що виразилися у заподіянні позивачці тілесних ушкоджень відповідач також заподіяв позивачки моральні страждання,  пов'язані з розладом її душевного спокою. Позивачка перебувала на лікуванні,  відчувала фізичні страждання від болю у результаті тілесних ушкоджень,  що також спричинило моральні страждання,  які вона відчувала.  

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позивачці з вини відповідача заподіяна моральна шкода.  

При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачці, суд враховував тяжкість наслідків,  глибину фізичних та душевних страждань,  ступень вини відповідача,  а також вимоги розумності, справедливості і достатності, передбачені  ст.23 ЦК України.  

Виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає позов в частині стягнення моральної шкоди слід  задовольнити частково і необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки  на відшкодування моральної шкоди 500 грн.  

Позивачкою при подачі позову сплачено 100 грн. і  51 грн. державного мита та  120 грн. і 75 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1-4).  

Відповідно до ст.ст.88 ЦПК України,  суд стягує з  відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 51 грн. за  позовом  про  відшкодування  матеріальних збитків, завданих іншим  ушкодженням  здоров'я.  

Крім того,  відповідно до ст. 88 ЦПК України,  враховуючи пропорційність задоволення іншої позовної вимоги позивачки - про стягнення моральної шкоди, що складає 25% (500 х100:2000),  з  ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути 25 грн. із сплаченого державного мита за  позовом  про  відшкодування  моральної шкоди та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.      

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.10, 11, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218, 226  ЦПК України, суд, -  

в  и  р  і  ш  и  в  :  

  Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

  Стягнути  із ОСОБА_2 мешканця АДРЕСА_1    на  користь ОСОБА_1 мешканки АДРЕСА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 275 грн. 40 коп. і в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.  

  Стягнути з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати: судовий збір в сумі 76 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в сумі 30 грн.  

  В решті вимог відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області  через Красноокнянський районний суд  протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.     

  Рішення суду набирає законної сили у порядку передбаченому ч.1 ст.223 ЦПК України.  

Суддя :