У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Банку Фінанси та Кредит», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про право власності,

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 грудня                  2009 року позовні вимоги ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, про визнання недійсним договору іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про право власності задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 22 лютого 2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк «Фінанси та кредит». Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 17 грудня 2007 року, посвідчене приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу     Скульським А.А., зареєстрованим за №4587 на ім’я ОСОБА_4 Зобов'язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 житловий будинок із земельною ділянкою АДРЕСА_1. Зобов’язано публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» повернути ОСОБА_4 211 477 грн. Зобов’язано ОСОБА_3 повернути публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та кредит» 211 477 грн. Вирішено питання про судові витрати.    

 Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 24 лютого 2010 року рішення суду першої інстанції частково скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, про визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування житлового будинку відмовлено. У решті – рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заявниця порушує питання про скасування ухваленого у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Крім того, заявниця порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення апеляційного суду, посилаючись на поважність причини його пропущення.  

Перевіривши доводи заяви та касаційної скарги, вважаю за можливе поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 лютого 2010 року.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

    Із оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, доданих до нього матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного рішення.

Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 лютого 2010 року.

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Банку Фінанси та Кредит», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 лютого 2010 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                                 М.П. Пшонка