У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
29.03.07 Справа №17/364/06-АП
Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Радченко О.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників:
від позивача – Никоряк І.М. (довіреність від 02.01.2007 р. № 1/01-08);
від відповідача – не з’явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Арматурно-механічний завод”, м. Запоріжжя,
на постанову господарського суду Запорізької області від 20.12.2006 р. у справі № 17/364/06-АП
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя,
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Арматурно-механічний завод”, м. Запоріжжя,
про стягнення 1554,80 грн. витрат на виплату і доставку пенсій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Запорізької області від 20.12.2006 р. у справі № 17/364/06-АП (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено. Стягнуто з ЗАТ “Арматурно-механічний завод” на користь УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя 1554,80 коп. витрат на виплату і доставку пенсій.
Постанову мотивовано абз. 8 п. 3 ст. 106, ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п. “б”–“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, доведенням позивачем факту направлення в адресу відповідача повідомлень про виплату пільгових пенсій за списком № 2 та розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій. На час судового розгляду справи відповідач доказів сплати суми заборгованості не надав.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням у справі відповідач подав апеляційну скаргу з проханням постанову господарського суду Запорізької області від 20.12.2006 р. у справі № 17/364/06-АП скасувати, провадження у справі закрити.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, порушення принципів верховенства права і законності.
Зокрема вказує на те, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій не відноситься до страхових внесків, у зв’язку з чим норми ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо відповідальності страхувальників за несплату або несвоєчасну сплату внесків не можуть бути застосовані (лист Пенсійного фонду України від 23.09.2004 р. № 8904/04). Тому посилання суду в мотивувальній частині на положення абзацу 8 п. 3 ст. 106 даного Закону вважає необґрунтованими.
Не погоджується із застосуванням судом ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” як підстави для відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, оскільки вважає, що даними нормами врегульовано лише порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1.
Вказує на те, що суд не з’ясував, на підставі яких даних, з використанням яких нормативних документів розрахована частка плати ЗАТ “Арматурно-механічний завод” на покриття витрат на виплату і доставку пенсій.
Стверджує, що за весь період, зазначений в адміністративному позові, ніяких повідомлень про розрахунок сум витрат на виплату і доставку пенсій не отримував, а факт їх отримання позивачем не доведено.
Крім того, зазначає, що у документах, доданих до адміністративного позову, кодом ЄДРПОУ ЗАТ “Арматурно-механічний завод” значиться номер 1235136, тоді як код ЄДРПОУ підприємства 01235136.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав, що згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2, що діяв до набрання чинності цим Законом. Такий порядок передбачений Інструкцією про прядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Згідно п. 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в розмірі 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2.
Вказує на те, що повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій були передані відповідачу власноручно, про що є розписка на самих повідомленнях, які знаходяться в матеріалах справи.
Надав розрахунок частки плати ЗАТ “Арматурно-механічний завод” на покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій та загальної суми боргу.
У контрозрахунку спірної суми відповідач зазначив, що Гуцуляк Є.М. працював на ЗАТ “Арматурно-механічний завод” 4 місяці 15 днів, тому з урахуванням вимог Інструкції частка плати ЗАТ “Арматурно-механічний завод” на покриття витрат на виплату і доставку пенсій складає 3,57 %.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. № 979 справу № 17/364/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий Федоров І.О., судді Радченко О.П., Шевченко Т.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
28.03.2007 р. від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки уповноваженого представника.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та наполягав на розгляді апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
Згідно ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
За заявою представника позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу, за його згодою оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову господарського суду Запорізької області залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
Колегія суддів, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно п. “б” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягає 100 % фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій за списком № 2, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно п. 6.2 Інструкції витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується в повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Згідно п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право звернутись до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно з протоколом УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 14.06.2001 р. № 711 Дорошенку В.О. призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (стаж роботи за списком № 2 становить 12 років 8 місяців 2 дні) (а.с. 32).
Згідно з протоколом УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 29.01.2001 р. № 21 Гуцуляку Є.М. призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (стаж роботи за списком № 2 становить 13 років 9 місяців 26 днів) (а.с. 33).
Довідкою від 12.08.1998 р. № 194, виданою ЗАТ “Арматурно-механічний завод” Дорошенку В.О., уточнено особливий характер роботи, умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії (а.с. 34). Згідно з зазначеною довідкою Дорошенко В.О. працював на ЗАТ “Арматурно-механічний завод” повний робочий день 1 рік 7 місяців на роботах, що дають право на отримання пенсії за списком № 2. Відповідно сума плати даного підприємства до Пенсійного фонду становить 12,67 %, що складає 1272,86 грн. заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.
Довідкою від 05.01.2001 р. № 05, виданою ЗАТ “Арматурно-механічний завод” Гуцуляку Є.М., уточнено особливий характер роботи, умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії (а.с. 35). Згідно з зазначеною довідкою Гуцуляк Є.М. працював на ЗАТ “Арматурно-механічний завод” повний робочий день 6 місяців на роботах, що дають право на отримання пенсії за списком № 2. Відповідно сума плати даного підприємства до Пенсійного фонду становить 4 %, що складає 281,94 грн. заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.
Відповідач на порушення вимог Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не відшкодував у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсії Гуцуляку Є.М. за період з 2004 р. по січень 2006 р. та Дорошенку В.О. за період з 2004 р. по травень 2006 р.
Згідно з розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви (а.с. 8, 10, 11, 14, 16, 17), а також повідомленнями про виплату пільгових пенсій (а.с. 12, 18-22) загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної Гуцуляку Є.М., за період з 2004 р. по січень 2006 р. становить 281,94 грн. та Дорошенку В.О. за період з 2004 р. по травень 2006 р. – 1272,86 грн.
Відповідач доказів сплати зазначеної суми не надав.
З таких обставин заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1554,80 грн. заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсії Гуцуляку Є.М. та Дорошенку В.О., призначеної за віком на пільгових умовах, є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідача щодо неможливості застосування судом ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не узгоджуються зі змістом норм частини 2 Прикінцевих положень даного Закону, якими врегульовано порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій як за списком № 1, так і за списком № 2.
Доводи відповідача про неможливість застосування норм ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо відповідальності страхувальників за не сплату або несвоєчасну сплату страхових внесків, оскільки заборгованість зі сплати витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2 не є страховими внесками, спростовуються наступним.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 40/97-ВР суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи зобов’язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Згідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
ЗАТ “Арматурно-механічний завод” є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 цього Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).
Абзацом 8 ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, стягнення заборгованості зі сплати витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2 має здійснюватися в порядку ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Листом Пенсійного фонду України від 23.09.2004 р. № 8904/04, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, передбачено, що не є страховими внесками в розумінні Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1, тому норми статті 106 даного Закону не можуть бути застосовані. Однак сплата витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 не є предметом розгляду в даній справі.
Доводи відповідача щодо нез’ясування судом правових підстав визначення частки плати ЗАТ “Арматурно-механічний завод” на покриття витрат на виплату і доставку пенсій спростовуються матеріалами справи.
Так, в обґрунтування суми позову позивач послався на Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідно до якої надав розрахунок частки плати ЗАТ “Арматурно-механічний завод” залежно від стажу роботи, необхідного для призначення пільгової пенсії, та стажу роботи працівників на даному підприємстві (а.с. 5-6).
Крім того, розрахунки заборгованості, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, повідомлення про виплату пільгових пенсій, які додані до позовної заяви, у графах “частка плати даного підприємства, %” містять формулу розрахунку частки плати ЗАТ “Арматурно-механічний завод” на покриття витрат на виплату і доставку пенсій (а.с. 8-23).
Доводи відповідача щодо неотримання ним повідомлень про розрахунок сум витрат на виплату і доставку пенсій спростовуються наданими позивачем поштовими повідомленнями про вручення (а.с. 30-31) та відмітками про отримання на самих документах (а.с. 9, 15).
Доводи відповідача щодо невірного зазначення позивачем у документах, доданих до позовної заяви, коду ЄДРПОУ ЗАТ “Арматурно-механічний завод” не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки зазначені в цих документах назва та адреса підприємства дозволяють ідентифікувати його як ЗАТ Арматурно-механічний завод”.
Доводи відповідача щодо меншого стажу роботи Гуцуляка Є.М. на ЗАТ “Арматурно-механічний завод” не підтверджуються відповідними доказами, а тому не приймаються колегією суддів до уваги.
Підстав для закриття провадження у справі колегія суддів не знаходить, оскільки в даному випадку жодна з обставин, визначених у статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутня, а перелік таких підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції надав правильну оцінку наявним доказам у справі і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Арматурно-механічний завод”, м. Запоріжжя, залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 20.12.2006 р. у справі № 17/364/06-АП – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана
03.04.2007 р.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Радченко О.П. Шевченко Т. М.