У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.08.07                                                                                               Справа №14/104-пд-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Кричмаржевський В.А.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Соколові А.А.

За участю представників сторін:

від позивача   –  Корнєєв М.П. (довіреність № 27 від 31.01.2007 р.);

від відповідача-1   –  Міщенко О.Д. (довіреність б/н  від 30.10.2006 р.);

від відповідача-2   –  не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Зоря-Юг» (с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області)

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2007 р. у справі                       № 14/104-пд-07

про стягнення  суми за рахунок заставленого майна,

             

       Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.06.2007 р. у справі                     № 14/104-пд-07 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено частково. Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо відповідача-1, а також щодо вилучення у                       відповідача-2 житлових будинків з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою:     вул. Молодіжна №№ 32, 34, 36, с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області. Стягнуто з відповідача-2  на користь позивача 60971,00 грн. основного боргу, 3340,53 грн. процентів по кредиту, 13519,66 грн. пені за рахунок заставленого майна: житлових будинків з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою: вул. Молодіжна №№ 32, 34, с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області, які належать ТОВ «АП Зоря-Юг» на праві власності відповідно до свідоцтв ЯЯЯ № 424325; ЯЯЯ № 424330, виданих виконавчим комітетом Кучерявоволодимирівської сільської ради 01.09.2006 р., а також за рахунок незавершеного будівництвом житлового будинку № 36 по вул. Молодіжна,                                        с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області. Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 778,31 грн. витрат по сплаті державного мита та     118,00 грн.  витрат на ІТЗ судового процесу.   

Рішення суду обґрунтовано приписами Законів України «Про заставу», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», існуванням заборгованості відповідача-1 за кредитними договорами, в забезпечення виконання зобов’язань за якими позивачу було передано в заставу майно, право власності на яке           в подальшому перейшло до відповідача-2.

           Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю «АП Зоря-Юг» (відповідач-2 у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2007 р. у справі № 14/104-пд-07.

          В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою заявник посилається на те, що   Херсонський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі не скористався своїм правом звернутися до господарського суду в рамках справи про банкрутство СВОК «Зоря» з грошовими та майновими вимогами до СВОК «Зоря», тому ці вимоги є погашеними. Позивач втратив право на стягнення майна, що перебуває в заставі, у зв’язку з припиненням зобов’язання по сплаті за кредитними договорами. Крім того, заявник посилається на те, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Судом,  не дивлячись на це, було задоволено вимоги Фонду підтримки індивідуального будівництва на селі в частині стягнення пені та штрафу відповідно до розрахунку, який починається з січня 2004 р. Але пеня та штраф  на вказаний період не повинні розповсюджуватися і позовні вимоги не могли бути задоволені в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що суд не повністю з’ясував обставини, які мають значення для справи, і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

               Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.07.2007 р. апеляційна скарга прийнята  до провадження та призначена до розгляду на 29.08.2007  р.

Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2416 від 28.08.2007 р. справа № 14/104-пд-07 передана на            розгляд колегії суддів у складі: головуючий – Зубкова Т.П. (доповідач), судді  Кричмаржевський В.А., Юхименко О.В., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

За клопотанням присутніх представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач (Херсонський  обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі) у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Свою позицію виклав у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Зазначає, що його вимоги до відповідача-1 відповідно до приписів ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не є ані конкурсними, ані поточними, і не можуть вважатись погашеними.  Наголошує на тому, що згідно ЗУ «Про заставу» у разі переходу предмета застави у власність іншої особи право застави зберігається незалежно від того, чи знала особа, яка одержала це майно, про таке право. У зв’язку з цим позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідач-1 письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.  У судовому засіданні усно представник відповідача-1 повідомив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Підтверджує, що СВОК «Зоря» не були виконані належним чином зобов’язання за кредитними договорами, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість. Звертає увагу суду на те, що вартість майна (2379284,34 грн.), переданого СВОК «Зоря» відповідачу-2 за затвердженою судом мировою угодою у справі № 12/110-Б-05  про банкрутство СВОК «Зоря», перевищує суму заборгованості СВОК «Зоря» (2309096,32 грн.) перед кредиторами у справі про банкрутство на 70187,99 грн. Заявив, що під час укладання вказаної мирової угоди на підставі досягнутої між СВОК «Зоря» та відповідачем-2 усної домовленості СВОК «Зоря» передав відповідачу-2 заставлені будинки №№ 32, 34, 36, а відповідач-2 зобов’язався за це погасити заборгованість СВОК «Зоря» перед позивачем за кредитними договорами. Однак, відповідач-2  цю домовленість не виконав, внаслідок чого спір і було доведено до суду.

Відповідач-2 (заявник апеляційної скарги) свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і, оскільки згідно зі ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, розгляд скарги можливий за відсутності представника відповідача-2.

    За згодою представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні оголошено вступну та  резолютивну  частини  постанови.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2003 р. між Херсонським обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (позивачем у справі), який є державним цільовим Фондом, та  Сільськогосподарським виробничим орендним кооперативом «Зоря» (відповідачем-1 у справі) було укладено кредитні договори № 127-к, № 128-к, № 129-к (надалі – Кредитні договори), за якими позивач зобов’язався надати відповідачу-1  кредити на добудову житлових будинків терміном на шість років з виплатою 3% річних за користування кредитом.  

Згідно умов п.п. 4.4.3., 4.4.4. Кредитних договорів відповідач-1 зобов’язався повертати кредит щоквартально, до 15-го числа місяця, наступного за звітним періодом,     а також сплачувати відсотки за користування  кредитом грошовими коштами щомісячно до  15-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, з дня одержання першої частини кредиту.                 

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Кредитними договорами, перерахувавши Відповідачу-1  15000,00 грн. – за договором № 127-к від 19.03.2003 р.,  25000,00 грн. – за договором    № 128-к від 19.03.2003 р. та 30000,00 грн. – за договором      № 129-к від 19.03.2003 р., що підтверджується платіжними дорученнями № 86 від 28.03.2003 р., № 97 від  31.03.2003 р., № 98 від 31.03.2003 р., № 139 від 29.04.2003 р.,          № 151 від 20.05.2003 р., № 159 від 27.05.2003 р.,  № 207 від 23.06.2003 р., № 284 від 31.07.2003 р.,  № 331 від 02.09.2003 р.,  № 148 від 20.04.2005 р. Загальна сума отриманих відповідачем-1 за Кредитними договорами грошових коштів складає 70000,00 грн.

25.03.2003 р. на виконання умов п.п. 3.2 Кредитних договорів між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір застави незавершених будівництвом будинків (надалі – Договір застави), посвідчений державним нотаріусом Чаплинської державної нотаріальної контори  Херсонської області за реєстраційними №№ 525, 526, 527  (серія бланку ВАЕ № 348192), відповідно до п. 2 якого в забезпечення своєчасного повернення боргу за Кредитними договорами відповідач-1 (заставодавець) передав позивачу (заставодержателю)  під заставу належні йому незавершені будівництвом житлові будинки з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресами: вул. Молодіжна №№ 32, 34, 36, с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області.

Відповідно до приписів ст.ст. 1, 3, 4 Закону України «Про заставу» застава  –  це  спосіб забезпечення зобов'язань. Заставою  може  бути  забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України,  зокрема така,  що  випливає з договору позики,  кредиту,  купівлі-продажу, оренди,  перевезення  вантажу  тощо. Предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Згідно ст. 19 ЗУ «Про заставу» за рахунок  заставленого  майна  заставодержатель  має  право задовольнити свої вимоги в  повному  обсязі,  що  визначається  на момент фактичного задоволення, включаючи  проценти,  відшкодування збитків,  завданих  прострочкою  виконання  (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а  також  витрати  на  здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не  передбачено  договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач-1 свої зобов’язання за Кредитними договорами, в тому числі щодо сплати відсотків та повернення кредиту, належним чином не виконував. У зв’язку з цим позивач направляв на адресу відповідача-1 претензії (вих. № 147) від 02.06.2006 р., (вих.   № 218) від 25.07.2006 р., які були залишені відповідачем-1 без задоволення.

Як вбачається з п.п. 4.1.3. Кредитних договорів, сторони домовились, що у випадку порушення умов цих договорів відповідачем-1 позивач має право достроково стягувати з нього відсотки, наданий кредит та пеню.

Загальна заборгованість відповідача-1 з Кредитними договорами складає      60971,00 грн. – по кредиту та 3340,53 грн. – по сплаті відсотків за користування кредитом.

Відтак, вимоги позивача про стягнення 60971,00 грн. боргу по кредиту та        3340,53 грн.  відсотків за користування кредитом є обґрунтованими.

Згідно умов п.п. 5.2. Кредитних договорів за прострочку повернення кредиту та відсотків за користування ним, передбачених п.п. 4.4.3., 4.4.4. цих договорів, відповідач-1 сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від невнесеного в строк платежу за кожний день прострочки.

Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір   пені  не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування до вимог позивача про стягнення пені обмежень щодо розміру пені, встановлених ст. 3 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, однак припустився арифметичної помилки при визначенні суми пені, яка належить стягненню з урахуванням зазначених вимог чинного законодавства.

Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів встановила, що пеня належить стягненню в сумі 5300,08 грн., у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

01.07.2005 р. господарським судом Херсонської області було порушено провадження у справі № 12/110-Б-05 про банкрутство СВОК «Зоря» (відповідача-1 у даній справі).

26.12.2005 р. постановою господарського суду Херсонської області у справі            № 12/110-Б-05   СВОК «Зоря» було визнано банкрутом.

20.07.2006 р. ухвалою господарського суду Херсонської області у справі                            № 12/110-Б-05 затверджено мирову угоду від 11.07.2006 р., укладену між СВОК «Зоря» та кредиторами, провадження у справі про банкрутство СВОК «Зоря» припинено.

За умовами вказаної мирової угоди ТОВ «АП Зоря-Юг» (відповідач-2 у даній справі) виступило майновим поручителем СВОК «Зоря» (відповідача-1 у даній справі), натомість СВОК «Зоря» передав ТОВ «АП Зоря-Юг» у власність майно, в т.ч. і заставлені за Договором застави житлові будинки.

Право власності відповідача-2 на заставлене майно підтверджується матеріалами справи, зокрема, копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ № 424325; ЯЯЯ № 424330, виданими виконавчим комітетом Кучерявоволодимирівської сільської ради 01.09.2006 р. (а.с. 4, 5 т. 2), а також витягом № 12373868 від 04.05.2007 р. з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с. 117 – 119 т. 1).

Статтею 27 ЗУ «Про заставу» встановлено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права,  що  складають  предмет  застави,  переходять у власність іншої особи.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги про стягнення грошових коштів саме за рахунок заставленого за Договором застави майна, яке тепер належить на праві власності відповідачу-2.  

Не засновані на нормах закону твердження відповідача-2 в апеляційній скарзі про те, що  позивач втратив право застави, оскільки його майнові вимоги за Кредитними договорами є погашеними, тому що позивач не звернувся до господарського суду в процедурі банкрутства відповідача-1 з цими вимогами протягом встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  30-денного строку.

З цього приводу колегія суддів вважає необхідними зазначити наступне.

Дійсно, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові  заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,  встановленого для їх подання,  або не заявлені взагалі, – не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає  в  ухвалі,  якою  затверджує  реєстр  вимог  кредиторів.

Однак, посилання заявника апеляційної скарги на статтю 14 у даному випадку є безпідставним.

В статті 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надане визначення терміну “конкурсний кредитор”, яким  вважається юридична або фізична особа, що має вимоги до боржника, які виникли до порушення провадження  у справі  про  банкрутство  та  вимоги  яких не забезпечені заставою майна   боржника. До  конкурсних  кредиторів  відносяться  також кредитори, вимоги яких до боржника виникли   внаслідок правонаступництва  за  умови  виникнення  таких вимог до порушення провадження   у   справі  про  банкрутство.  На відміну від конкурсних кредиторів  поточні  кредитори  –  це кредитори  за  вимогами  до  боржника, які виникли після порушення провадження  у  справі про банкрутство.

Позивач у справі, вимоги якого до відповідача-1 виникли до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача-1 і забезпечені заставою, не є ані конкурсним, ані поточним кредитором. З огляду на це його вимоги не можуть вважатися погашеними, як помилково вважає заявник апеляційної скарги, а відтак право застави позивача теж не припинилось.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про те, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, слід зазначити, що відповідно до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Матеріали справи свідчать, що 20.07.2006 р. у зв’язку з затвердженням мирової угоди провадження у справі про банкрутство відповідача-1 було припинено. Отже, нарахування пені за серпень – січень 2007 року не суперечить вимогам ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». А встановлені Кредитними договорами відсотки за користування кредитом взагалі не є штрафними санкціями, тому дія мораторію на порядок їх нарахування не поширюється.

Колегією суддів не беруться до уваги як необґрунтовані, припущення заявника апеляційної скарги про те, що у розгляді справи в першій інстанції брав участь неповноважний представник відповідача-1, оскільки, на думку заявника, належним представником СВОК «Зоря» може бути лише його голова, який не може видавати доручення іншим особам. Така позиція заявника є хибною і суперечить чинному законодавству, зокрема, ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість представництва інтересів юридичних осіб в господарському суді не лише керівниками підприємств, а й іншими особами за довіреністю від імені підприємства.  

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, тому апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

В той же час, у зв’язку з допущеною господарським судом арифметичною помилкою при визначенні суми пені, яка належить стягненню, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Херсонської області слід змінити.

Судові витрати за розгляд справи у місцевому господарському суді відповідно до статті 49 ГПК України слід віднести  на  сторони  пропорційно  розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

                 

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Зоря-Юг»                 (с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області) залишити без  задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2007 р. у справі                       № 14/104-пд-07  змінити.  Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1.  У задоволенні позовних вимог до Сільськогосподарського виробничого орендного кооперативу «Зоря» (с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області) відмовити.

2.  У задоволенні позовних вимог щодо вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Зоря-Юг»  житлових будинків з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою: вул. Молодіжна №№ 32, 34, 36,                                     с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області, відмовити.              

3.   Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Зоря-Юг» щодо стягнення суми задовольнити частково.

4.  Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Зоря-Юг» (75220,                  с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області, код 34237208) на користь Херсонського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (73000, м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, код 30245400) 60971,00 грн. боргу по кредиту, 3340,53 грн.  відсотків за користування кредитом, 5300,08 грн. пені за рахунок заставленого майна: житлових будинків з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою: вул. Молодіжна №№ 32, 34, с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області, які належать ТОВ «АП Зоря-Юг» на праві власності відповідно до свідоцтв ЯЯЯ № 424325; ЯЯЯ № 424330, виданих виконавчим комітетом Кучерявоволодимирівської сільської ради 01.09.2006 р., а також за рахунок незавершеного будівництвом житлового будинку № 36 по вул. Молодіжна,                                        с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області. Видати наказ.

5.   В частині стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Зоря-Юг» 8219,58 грн.  пені у задоволенні позову відмовити.          

6.  Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Зоря-Юг» (75220,                  с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області, код 34237208) на користь Херсонського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (73000, м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, код 30245400) 696,12 грн. державного мита та 105,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу. Видати наказ.».

Зобов’язати господарський суд Херсонської області видати відповідні накази.

 

 

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Кричмаржевський В.А.  Юхименко О.В.