Справа № 22ц-1048/2006                     Головуючий у першій інстанції РЯБОТА В.І.

Категорія - цивільна                                                      Доповідач: ІВАНЕНКО Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 серпня 2006 року                                                                                м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді               ІВАНЕНКО Л.В.

суддів:                         ШЕМЕЦЬ Н.В., ГУБАР В.С.

при секретарі:              ПАЦ Т.М.,

за участю:                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою представника зацікавленої особи ОСОБА_1- ОСОБА_2 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 р. у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця ДВС у м. Прилуках та Прилуцькому районі, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 р. ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця ДВС у м. Прилуках та Прилуцькому районі, в якій просив визнати розпорядження державного виконавця ДВС в м. Прилуки та Прилуцькому районі Шевченко Л.П. № НОМЕР_1 про виконання виконавчого листа НОМЕР_2 від 30 вересня 1991 року неправомірним, звільнити його від сплати заборгованості по аліментах за три роки до звернення стягувачки і зобов^,,язати державного виконавця перераховувати поточні аліменти на користь ОСОБА_1, згідно рішення райсуду від 30.09.91 р., за місцем проживання доньки.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 р. розпорядження державного виконавця ДВС в м. Прилуки та Прилуцькому районі № НОМЕР_1 від 23 березня 2006 року про виконання дубліката виконавчого листа НОМЕР_2 від 30 вересня 1991 року, виданого 9 грудня 2005 року, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів та заборгованості по аліментам в сумі 5170 грн. на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, визнано частково неправомірним, в частині нарахування суми заборгованості за три роки до пред'явлення виконавчого листа до виконання, зобов"язано державного виконавця перерахувати розмір заборгованості з моменту пред"явлення дубліката виконавчого листа до виконання, яка може бути стягнута за розпорядженням державного виконавця.

В апеляційній скарзі представник зацікавленої особи ОСОБА_1 -ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні даної скарги, посилаючись на те, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилається на те, що заборгованість по аліментах погашається в порядку, передбаченому ст. 187 СК України, а саме за заявою платника, або стягується за

рішенням суду. Але рішення суду про стягнення аліментів винесено ще в 1991 р., а виконавчий лист з невідмих причин зник. Тому державний виконавець правомірно, керуючись п. 1 ст. 194 СК України нарахував заборгованість по аліментах за три останні роки, що передували пред"явленню дубліката виконавчого листа.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що виконавчий лист НОМЕР_2 від 30 вересня 1991 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки був втрачений, а його дублікат був виданий Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 9 грудня 2005 р..

Із заявою про виконання рішення суду про стягнення аліментів та нарахування заборгованості за три роки до звернення, на підставі дублікату виконавчого листа, ОСОБА_1 звернулась до виконавчої служби 16.12.05 р. (а.с. 24).

Розпорядженням № НОМЕР_3 від 23.03.06 р. державного виконавця ДВС у м. Прилуках та Прилуцькому районі дублікат виконавчого листа був надісланий до бухгалтерії КП „Міськсвітло", де працює позивач та нараховано заборгованість за три роки до звернення в сумі 5170 грн..

Заборгованість в сумі 5170 грн. вирахована державним виконавцем за три роки перед зверненням ОСОБА_1, згідно до положень ч. 1 ст. 194 СК України з урахуванням того, що позивач протягом цього періоду проводив виплату аліментів в добровільному порядку, але в розмірі меншому, ніж передбачено рішенням суду від 30.09.91 р.. Нарахування заборгованості проведено вірно державним виконавцем, оскільки він діяв згідно до вимог ст.ст. 194, 195 СК України.

Наведеними нормами передбачено, що розмір заборгованості по аліментах обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Виходячи з наведеного, висновок суду про те, що виконавець не мав права нараховувати заборгованість, а це повинен зробити суд, не відповідає нормам матеріального права, через що ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 194, 195 СК України, ст.ст. 307, 312, 313, 315, 317, 319, 387 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника зацікавленої особи ОСОБА_1- ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 р. - скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця ДВС у м. Прилуках та Прилуцькому районі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.