Справа 22ц -1350                                 Головуючий у першій інстанції - Губанова В.М.

Категорія - 41                                             Доповідач апеляційної інстанції Данилова О.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня  2006 року     колегія  суддів     судової  палати  в  цивільних  справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого     Лисенка ПП.

суддів                   Данилової О. О., Довжук ТС.

при секретарі           Гачко Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2006 року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" /далі ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2"/

про звільнення з роботи, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної

шкоди

УСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" про захист трудових прав. Позивач зазначав, що з липня 2000 року працював в товаристві на посаді начальника відділу збиту. У лютому 2006 року подав заяву про звільнення за власним бажанням. Посилаючись на те, що відповідач не звільнив його, не виплатив заборгованість по заробітній платі за весь час роботи з липня 2000 року, ОСОБА_1 просив зобов'язати товариство звільнити його з посади з дня подачі заяви, стягнути заборгованість по заробітній платі з липня 2000 року по час розгляду справи, виходячи з мінімальної заробітної плати і у тому ж розмірі визначити компенсацію моральної шкоди.

Рішенням Братського районного суду Мколаївської області 25 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невірну оцінку зібраних доказів, просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення його вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія судів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2"/ а.с.15/, яке фактично діяло з липня по жовтень 2000 року. З 1 липня 2000 року з позивачем було укладено трудовий договір на виконання обов'язків начальника відділу збиту товариства, про що свідчить надана суду копія трудової книжки / а.с.63/.

Про наявність трудових відносин між сторонами свідчить і довідка ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" за ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій зазначена заборгованість по заробітній платі позивача/ а.с.62/.

Крім того, факт трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" встановлено судовим рішенням від 24 листопада 2003 року, яким на відповідача покладено обов'язок щодо видачі ОСОБА_1 довідки про заборгованість по заробітній платі / а.с.60-61/.

З пояснень сторін у судовому засіданні та наданих суду доказів вбачається, що діяльність підприємства фактично здійснювалася з липня по жовтень 2000 року /а.с.5,7,8,30,38,64-65/. Позивач у судовому засіданні також підтвердив, що трудові обов'язки, а саме розпорядження директора, він виконував до початку жовтня 2000 року.

За такого колегія вважає встановленим, що з 1 липня по 1 жовтня 2000 року позивач виконував обов'язки начальника відділу збиту ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Оскільки днем звільнення працівника є останній день його роботи, то відповідач за заявою працівника зобов'язаний його звільнити з роботи за власним бажанням з 1 жовтня 2000 року та внести відповідний запис до трудової книжки.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

За час роботи з липня по жовтень 2000 року позивачу були нараховані 326 грн. заробітної плати. Але на час внесення змін до ст.233 КЗпП України /11 липня 2001 року/ щодо відсутності обмежень строків у стягненні нарахованої заробітної плати строк звернення до суду за вирішенням спору вже сплинув. За таких підстав вимоги про стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають.

За таких же обставин не підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу затримкою у виплаті заробітної плати.

І хоча суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди з інших підстав, основний висновок про відсутність умов для задоволення позову відповідає вимогам трудового законодавства. Тому колегія не вбачає підстав для скасування рішення в цій частині.

Керуючись ст.ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2006 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про звільнення з роботи та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальність "ІНФОРМАЦІЯ_2" звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу збиту з 1 жовтня 2000 року за ст. З 8 КЗпП України / за власним бажанням/.

Стягнути з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" 8 грн. 50 коп. мита на користь держави та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В інший частині судове рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:    підпис

Судді:               підписи

суддя апеляційного суду                         

Миколаївської області                               О.О.Данилова