Справа № 2а-905/10

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

                13 вересня 2010 року                            Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

 у складі: головуючого - судді Мороз В.П.

при секретарі – Соболєвої Н.С.  

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДПС Батальйон ДПС м. Дніпропетровська про скасування постанови, -

  ВСТАНОВИВ:  

 У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову,  посилався на те, що 02.07.2010р. рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 по вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську, був зупинений ІДПС БДПС м. Дніпропетровська сержантом міліції, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення № АЕ 027252 та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ 305874 від 02.07.2010р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, згідно позивач перевищив встановлену швидкість на 33 км/год, тим самим допустив порушення п. 12.4 ПДР України.  Швидкість вимірювалась приладом «Візір» № 0812572. У зв’язку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі  260 грн. З урахуванням викладеного, просив суд постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати.  

У судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягав на його задоволенні.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки  суду не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки  суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач 02.07.2010р. рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 по вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську, був зупинений ІДПС БДПС м. Дніпропетровська сержантом міліції, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення № АЕ 027252 та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ 305874 від 02.07.2010р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, згідно позивач перевищив встановлену швидкість на 33 км/год, тим самим допустив порушення п. 12.4 ПДР України.  Швидкість вимірювалась приладом «Візір» № 0812572. У зв’язку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі  260 грн.  

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне  правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

Відповідно до ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, матеріали справи про адміністративне правопорушення для дослідження у судовому засіданні не надав, правомірність оскаржуваної постанови не доказував, суд на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України не вважає обґрунтованість зазначеної постанови про адміністративне правопорушення такою, що знайшла належне підтвердження, що є підставою для задоволення позову.

Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158 – 163 КАС України, -

  ПОСТАНОВИВ:        

 Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову серії АЕ 305874 від 02.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП – скасувати.

  Постанова оскарженню не підлягає.  

    Суддя:     В.П. Мороз