Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 1940 / 2009 р. Головуючий у 1 інстанції: Дубина Л.А.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
18 червня 2009 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.
Суддів: Боєвої В.В., Давискиби Н.Ф.
При секретарі: Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, тертя особа - агенція нерухомості „Добромір” про захист прав споживача та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про захист прав споживача та стягнення коштів. В позовній заяві зазначав, що 29.02.2008 року він уклав з приватним підприємцем ОСОБА_2. договір № 52 відповідно до умов якого, ОСОБА_2 діючи в інтересах власника земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1 отримав від нього 10100 грн. для передплати власнику земельної ділянки та підготовки документів для її відчуження, а також зобов’язався підготувати необхідні документи для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки у строк до 15.03.2008 року, але прийняті зобов’язання відповідач не виконав. Вважає договір, укладений 29.02.2008 року є договором про надання послуг та відповідач відповідно до п.1 Договору зобов’язаний був здійснити певні дії на його користь, - надати певні послуги, тобто зобов’язаний був передати споживачу продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію, вважає, що діями відповідача порушено його права споживача. З цих підстав просив стягнути з відповідача на його користь передані гроші в сумі 10100 грн., пеню за прострочення виконання у сумі 47268 грн. та моральну шкоду в сумі 20000 грн. та понесені витрати на оплату юридичної допомоги.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права та неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасника апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов*язки осіб, які не брали участь у справі.
Ухваливши рішення про відмову ОСОБА_1. у задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції посилався на положення ст.. 526 ЦК України, і виходив з того, що договір № 52 від 29.02.2008 року, укладений сторонами, не можливо вважати договором про надання послуг, а зобов’язання за цим договором мають виконуватися сторонами у відповідності до вимог закону та умов цього договору.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки зі змісту договору № 52 (а. с. 5) та пояснень позивача в засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що між сторонами фактично було укладено договір про надання послуг, за яким ОСОБА_2 („Агентство” ), отримавши від позивача грошові кошти 10100 грн. (що еквівалентно 2000 доларам США), фактично взяв на себе обов’язок щодо передачі грошей власнику земельної ділянки по вул.. АДРЕСА_1 та виконання разом з ним певних дій по наданню послуг позивачу в сфері обігу нерухомого майна.
Посилання відповідача на те, що отримана ним від ОСОБА_1. сума, еквівалентна 2000 доларам США, є предоплатою власнику земельної ділянки, спростовуються наступним. З письмових пояснень відповідача ОСОБА_2. та його заперечень на позов (а. с. 17, 25-28), змісту договору № 16 від 03.03.2008 р. (а. с. 29) видно, що ОСОБА_2, діючи в межах виконання спірного договору № 52, та виступаючи від імені агенства нерухомості „Добромир”, передав власнику земельної ділянки - ОСОБА_3 не всю суму грошей, переданих йому позивачем, а лише суму еквіваленту 600 доларам США, а залишок суми ОСОБА_2 мав витрачати на підготовку оформлення угоди купівлі-продажу земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 з подальшим оформленням ділянки на ім’я ОСОБА_1.
Виходячи з того, що предметом правочину, який мав відбутися за умов виконання певних зобов’язань, є одна й та сама земельна ділянка, фактично відносно цього нерухомого майна має місце трьохстороння угода, а тому ОСОБА_3. також має певні права і обов’язки по відношенню до інших учасників угоди. При цьому судом першої інстанції не встановлено, з яких причин або з чиєї вини не були виконані зазначені в договорі № 52 від 29.02.2008 р. дії по наданню послуг агентством нерухомості „Добромир” в особі ОСОБА_2. та яким чином порушено права власника земельної ділянки ОСОБА_3. - в зв’язку з передачею йому грошової суми, зазначеної в договорі № 52 в якості предоплати – в неповному обсязі.
З огляду на вищевказане судова колегія вважає , що до участі в справі необхідно залучити в якості третьої особи ОСОБА_3
За таких обставин судове рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, воно підлягає скасуванню, а справа — поверненню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2009 року по цій справі скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: