Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2- 853 2010
08 жовтня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АРКрим в складі:
головуючої- судді Українець Л.І.
при секретарі: Хайрлаєвій О.В.
з участю позивачки ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача КП «Семиколодезянський ринок» Ніколаєнко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, МКП «Гермес-плюс»(нині КП Семиколодязянський ринок») про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та припинення права власності ,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 03.06.2010 року звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу магазину АДРЕСА_1 дійсним, визнання права власності на нерухоме майно та припинення права власності.
Вимоги мотивовані тим, що за домовленістю з відповідачкою нею був укладений договір з купівлі-продажу магазину, розташованого в АДРЕСА_1 в простій письмовій формі від 24 серпня 2009 року. І до 14.09.09 року мали цей договір посвідчити нотаріально. Однак ОСОБА_5 до нотаріуса не з’явилася, через, що вони не змогли укласти договір в нотаріальній формі. ОСОБА_5 було написано розписку про отримання від ОСОБА_2 за продаж магазину грошової суми в розмірі 60300 грн.
У судовому засіданні позивачка та його представник позов підтримали, просять задовольнити та пояснили, ОСОБА_2 передала грошову суму 60300 грн. за магазин№10, що підтверджується розписками від 24.08.2009 року та від 23.08.2009 року. Оскільки угода фактично відбулась, але відповідачка ухилялась від нотаріального посвідчення, просять визнати укладений у простій письмовій формі договір з купівлі-продажу магазину дійсним визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, припинити право власності ОСОБА_5 на магазин АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилася, була повідомлена належним чином, під розписку, надала суду заяву про розгляду справи у її відсутності з позовом погодилась.
Представник відповідача КП «Семиколодязенський ринок» у судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти його задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що за письмовою домовленістю у вигляді договору купівлі-продажу від 24.08.2009 року ОСОБА_2придбала у ОСОБА_5нежилу будівлю – магазин АДРЕСА_1, сплатила продавцю запропоновану суму вартості нежилої будівлі, що підтверджується розписками від 23.08.2009 року та розпискою у договорі купівлі-продажу про отримання нею від ОСОБА_260300 грн. за проданий магазин.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав письмові розписки про передачу ОСОБА_5 грошової суми в розмірі 60300 грн. за покупку магазину (а.с.19-20,49).
В матеріалах справи є договір з купівлі-продажу нежилої будівлі, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 24.08.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 купила нежилу будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Право власності відповідачки на зазначену нежилу будівлю – магазин підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.21), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.09.2005 року (а.с.22)
Відповідно до ст.657 ЦК України договір з купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Позивачем не надано суду жодних доказів про неможливість укладання договору в належній письмовій формі та посвідчення його в нотаріальному порядку. Посилання позивача лише на розписку про передачу грошової суми в розмірі 60300 грн. за купівлю магазину №10 не може бути правовою підставою для визнання за нею права власності на вищезазначене нерухоме майно.
Правило статті 220 ЦК України не поширюється на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов’язків.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову . За таких обставин визнання відповідачами позову судом не приймається, та к як визнання позову не відповідає діючим нормам ст.. 220 ЦК України. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 328, 334, 640, 657 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задовленні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, МКП «Гермес-плюс»(нині КП «Семиколодязянський ринок») про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та припинення права власності відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення подається до Апеляційного суду АРК через Ленінський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя