Справа № 22-ц-484 Головуюча у 1-й інстанції Клименко А.Я.
Категорія 20 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
24 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Маслова В.О.,
суддів - Дубровної В.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів», приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ресурс ЛТД-1», фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 січня 2010 року про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_2
до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів», приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ресурс ЛТД-1», фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
треті особи – приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна, комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»,
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому посилається на те, що вона є учасником ТОВ «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів» (далі – товариство), і вказане товариство та інші відповідачі 6 та 18 березня 2009 року вчинили правочини, які безпосередньо стосуються прав та інтересів учасників товариства, а саме – уклали договори купівлі-продажу, за якими товариство продало підприємству «Ресурс ЛТД-1», а те – фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нежитлові будівлі – виробничий корпус, два склади, теплопункт, компресорну, трансформаторну підстанцію, вбиральню, огорожу, що знаходяться за адресоюАДРЕСА_1Зазначає, що під прикриттям вказаних договорів відповідачі по справі руйнують майно товариства, вирізають на лом та вивозять обладнання товариства. Вважаючи, що ТОВ «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів» незаконно продало належне йому нерухоме майно, просить визнати договори купівлі-продажу нежитлових будівель від 06 березня 2009 року та 18 березня 2009 року недійсними з моменту укладення.
Крім того, позивачка подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відповідачам, а також іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна товариства, у тому числі: не житлової будівлі - виробничий корпус під літерою «А-ІІ», цегла, загальною площею 2996,6 кв. м, склад під літерою «Г», цегла, склад під літерою «Е», цегла, теплопункт під літерою «К», цегла, компресорна під літерою «Н», цегла, трансформаторна підстанція під літерою «П», цегла, прохідна під літерою «Р», цегла, вбиральня під літерою «И», огорожа під цифрами «1-3», бетон, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 січня 2010 року за заявою ОСОБА_2. забезпечено її позов в даній справі шляхом накладення арешту та заборони відчуження відповідачам вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна товариства, у тому числі нежитлової будівлі – виробничого корпусу під літерою «А-П», цегла, загальною площею 2996, 6 кв. м, склад під літерою «Г», цегла, склад під літерою «Е», цегла, теплопункт під літерою «К», цегла, компресорна під літерою «Н», цегла, трансформаторна підстанція під літерою «П», цегла, прохідна під літерою «Р», цегла, вбиральня під літерою «И», огорожа під цифрами «1-3», бетон, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1
Виконання доручене відділу ДВС в Зарічному районі м. Суми, повідомлено Першу Сумську державну нотаріальну контору, Сумську філію ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
В апеляційних скаргах на ухвалу про забезпечення позову відповідачі посилаються на порушення судом норм процесуального права, зазначають, зокрема, що заява про забезпечення позову не містить причин, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, ухвала суду є не мотивованою. Просять скасувати ухвалу. Підприємство «Ресурс ЛТД-1» та ОСОБА_1 зазначають також і те, що між ними та позивачкою спору немає.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників товариства та ОСОБА_1 які підтримали скарги з мотивів, в них викладених, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивачка в заяві про забезпечення позову посилалась на те, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що є підстави для вжиття заходів щодо забезпечення позову, оскільки накладення арешту та заборона відповідачам вчиняти певні дії щодо відчуження майна товариства спрямоване на забезпечення прав сторони в спорі і в подальшому сприятиме виконанню рішення суду.
Проте з таким висновком суду повністю погодитись неможливо з наступних підстав.
Ч. ч. 1, 2 (п.1), 3 ст. 151 ЦПК України передбачають, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Відповідачі не оспорюють, що позивачка ОСОБА_2 є учасником ТОВ «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів» і її позов спрямований на захист своїх прав як учасника товариства, порушення яких, виходячи зі змісту позову, вона вбачає в відчуженні майна товариства.
Заява про забезпечення позову, виходячи з її змісту, спрямована на забезпечення збереження вказаного майна, яке стало предметом оспорюваних позивачкою договорів.
В той же час, вимагаючи визнання недійсними договорів щодо відчуження конкретного майна, будь-які вимоги щодо іншого майна товариства позивачка не заявляла, а тому накладення арешту та заборона вчиняти будь-які дії щодо всього майна товариства, як просила позивачка, та забезпечення позову таким чином ухвалою судді, є безпідставним.
Що стосується забезпечення позову відносно майна, яке стало предметом спірних договорів, колегія суддів вважає, що виходячи зі змісту позову, достатньо такого заходу забезпечення, як заборони відчуження цього майна, оскільки такий захід забезпечить виконання рішення суду в межах заявлених вимог і буде співмірним з ними. Застосування такого заходу як арешт майна унеможливить використання майна за призначенням власником майна.
Посилання в ухвалі судді на те, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме виконанню рішення суду, узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 151 ЦПК України щодо вжиття заходів забезпечення позову за умови, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Посилання відповідачів підприємства «Ресурс ЛТД-1» та ОСОБА_1 як на підставу для скасування ухвали на відсутність спору з позивачкою, є безпідставними, оскільки позивачка оспорила договори, сторонами в яких вони були.
Згідно п. 2 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувану ухвалу в частині обрання заходів забезпечення позову та постановити нову ухвалу про часткове задоволення заяви ОСОБА_2. про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 -315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів», приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ресурс ЛТД-1», фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 січня 2010 року про забезпечення позову в даній справі в частині обрання заходів забезпечення позову скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу.
Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.
Забезпечити позов ОСОБА_2. в даній справі і заборонити відповідачам товариству з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів», приватному малому виробничо-комерційному підприємству «Ресурс ЛТД-1», фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів», а саме: нежитлової будівлі - виробничий корпус під літерою «А-ІІ», цегла, загальною площею 2996,6 кв. м, склад під літерою «Г», цегла, склад під літерою «Е», цегла, теплопункт під літерою «К», цегла, компресорна під літерою «Н», цегла, трансформаторна підстанція під літерою «П», цегла, прохідна під літерою «Р», цегла, вбиральня під літерою «И», огорожа під цифрами «1-3», бетон, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1
В іншій частині ухвалу судді про забезпечення позову залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О.Сибільова