Справа № 22-ц-677 Головуючий у 1-й інстанції Васянович В.М.
Категорія 51 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
21 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Маслова В.О.,
суддів - Лузан Л.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1
на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1
до дочірнього підприємства «Глухівторф» державного підприємства «Сумиторф»
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, яка підтримала скаргу з мотивів, в ній викладених, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
16 листопада 2009 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона з 18 січня 2007 року по 27 серпня 2007 року працювала начальником планово-економічного відділу ДП «Глухівторф» ДП «Сумиторф». 27 серпня 2007 року була звільнена з роботи за угодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України. Оскільки при її звільненні відповідач не провів з нею розрахунок, вона зверталась до суду з метою стягнення з відповідача на її користь заборгованості по виплаті грошових сум, які належали їй при звільненні. Судовим наказом Глухівського міськрайонного суду від 24 жовтня 2007 року з ДП «Глухівторф» ДП «Сумиторф» було стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 4996,03 грн.
З 09 листопада 2007 року судовий наказ знаходиться на виконанні у відділі ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції, і до цього часу відповідач не розрахувався з нею.
Просила стягнути з ДП «Глухівторф» на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку, починаючи з 28 серпня 2007 року по день звернення до суду та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
18 грудня 2009 року позивачка доповнила позовні вимоги: просила стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день розгляду справи в суді – 36068,11 гр., компенсацію за затримку виплати заробітної плати за січень-червень 2007 року в сумі 2670,86 гр. та на відшкодування моральної шкоди 1000 гр. (а.с.30-31).
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою після набрання законної сили судовим наказом пропущений встановлений трудовим законодавством тримісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, і відносини, які склались між сторонами після вирішення трудового спору судовим наказом, регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Висновок суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, ґрунтується на вірно встановлених обставинах, які мають значення для справи.
Судом першої інстанції встановлено, що з 18 січня 2007 року ОСОБА_1. перебувала у трудових відносинах з ДП «Глухівторф» ДП «Сумиторф», перебуваючи на посаді начальника планово-економічного відділу.
27 серпня 2007 року згідно наказу №60 від 23 серпня 2007 року позивачка звільнена з роботи за угодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України.
Судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24 жовтня 2007 року з відповідача ДП «Глухівторф» ДП «Сумиторф» на користь позивачки стягнуто 4996,03 грн. заборгованості по виплаті заробітної плати.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції від 09 листопада 2007 року відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного судового наказу.
Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Трудові відносини між сторонами припинились в серпні 2007 року, і трудовий спір щодо стягнення невиплаченої позивачці заробітної плати при звільненні вирішено видачею судового наказу від 24 жовтня 2007 року, який набрав чинності 7 листопада 2007 року.
Правильно визначившись в тому, що відрахунок строку на звернення позивачки з позовними вимогами, заявленими в даній справі, починається з часу присудження їй судовим наказом заборгованості, суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування ст. ст. 117, 237-1 КЗпП України, які передбачають, відповідно, відповідальність підприємства за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівнику моральної шкоди.
Рішення суду узгоджується з роз’ясненнями, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» щодо застосування тримісячного строку для звернення до суду з таким позовом.
Відсутні в зв’язку з вищенаведеним і підстави для задоволення позову в частині стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 з послідуючими змінами, оскільки про порушення свого права і в цій частині позивачка дізналась після винесення судового наказу.
З огляду на зазначене є обґрунтованим висновок суду про те, що після присудження позивачці судовим рішенням заборгованості по заробітній платі відносини між сторонами регулюються Законом України «Про виконавче провадження», а доводи позивачки про наявність підстав для застосування ст.238 КЗпП України щодо задоволення грошових вимог без обмеження будь-яким строком - безпідставними.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2010 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О. Сибільова