Справа № 22-ц-799 Головуючий у 1-й інстанції Гетьман В.В.
Категорія 57 с Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
16 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючої - Сибільової Л.О.,
суддів - Лузан Л.В., Маслова В.О.,
з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі Сумської області
на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2009 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду. Свої вимоги мотивував тим, що йому як дитині війни з 1 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2006-2007 роках така допомога йому не виплачувалась, а з січня 2008 року виплачувалась лише у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком. Просив зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки в сумі 3741 грн. 70 коп.
Постановою Конотопського міськрайонного суду від 14 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 Державного бюджету України понесені ним судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
При цьому зазначає, що у 2007 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не був встановлений механізм фінансування виплат дітям війни та питання щодо підвищення пенсії в законодавчому порядку не було врегульовано, тому управління не мало підстав для проведення таких виплат. Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року щодо неконституційності положень закону «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » питання щодо розміру підвищення дітям війни було врегульовано та визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року і в визначених нею розмірах виплачувалось.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судове рішення у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про призупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » щодо обмеження розміру надбавки.
Суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі як орган, який призначає і виплачує пенсії та доплати до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим допустило протиправну бездіяльність.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, виходячи з наступного.
Згідно ст. 6 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та у 2009 році у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавство не передбачає.
Відповідно до приписів ч.2 ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, на не отримані позивачем суми доплати до пенсії строки звернення до суду не розповсюджуються, а тому суд першої інстанції правомірно не застосував ст. ст. 99, 100 КАС України.
За таких обставин правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в ромірі 30% мінімальної пенсії за віком в періоди, вказані в рішенні суду.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст. 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі Сумської області залишити без задоволення, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду – без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О.Сибільова