АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 1290/ 2006 року Головуючий в 1 інст: Чемолосова С.П.
Категорія ч.1 ст.286 КК України Доповідач в 2 інстанції: Мульченко В.В.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі
Головуючого: Мульченко В.В.
Суддів: Крещенко А.М., Грипас Ю.О. з участю прокурора: Гнедого О.В.
Розглянула в апеляційному порядку, у відкритому судовому засіданні, кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_1 на вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2006 року,
яким ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, грек, гр-н України, освіта вища, одружений, приватний підприємець, раніше не судимий через ст. 89 УК України, проживаючий: АДРЕСА_2 засуджений :
- за ст. 286 ч.1 КК України і призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження свободи без позбавлення права управління транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покладено обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично бути до цих органів для реєстрації.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
Вироком постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 матеріальний збиток у розмірі 1533 грн. 88 коп., моральна шкода в сумі 2000 гра.; Визначена доля речових доказів відповідно до ст. 81 КПК України.
ОСОБА_1 засуджений за злочин, скоєний при наступних обставинах.
19.09.2005 р. близько 15 годину. ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, управляючи автомобілем ЗЛЗ 11037, д/н НОМЕР_1, їхав із швидкістю 50 км/год по правій смузі проїжджої частини вул. Донецької в р. Гуляйполе Запорізької області у напрямі виїзду з міста з боку його центру.
Проїхавши перехрестя з вул. Набережної, ОСОБА_1 зупинив автомобіль, включив задній хід і почав рухатися назад, орієнтуючись на дзеркала заднього вигляду. В цей час в стрічному йому напрямі по його ж смузі наближався велосипедист ОСОБА_2., який знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_2., побачивши автомобіль ОСОБА_1, який наближався до нього заднім ходом, зупинився на відстані 5 м. від нього на своїй смузі руху, не сходячи з велосипеда і поставивши ногу на бордюр. Але ОСОБА_1, продовжуючи рух автомобілем назад, зробив наїзд правою задньою частиною автомобіля на велосипедиста ОСОБА_2. В результаті наїзду ОСОБА_2. одержав тілесні пошкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини лівої великої щиколотної кістки, синяки на лівій гомілці, в період посттравматичного лікування супроводжувалося крововиливом в лівий колінний суглоб. Тілесні пошкодження не були небезпечними для життя, але спричинили за собою тривалий розлад здоров'я на термін більше 21 дня і згідно висновку судово-медичної експертизи № 601 від 28.11.2005 р. кваліфікуються як середнього ступеня тяжкості.
Згідно висновкам судової автотехнічної експертизи № 82 від 09.11.2005 р. дії водія автомобіля ЗАЗ 11037, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_1. не відповідають технічним вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, де сказано : «Перед початком руху, перестроюванням і якою-небудь іншою зміною напряму водій повинен упевнитися у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників руху», а також вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України: « У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно може виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості до зупинки транспортного засобу або безпечного для решти учасників руху об'їзду перешкоди, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією і наслідками, що наступили.
Водій ОСОБА_1 мав технічну нагоду попередити наїзд на ОСОБА_2. шляхом своєчасного виконання їм вимог п.п. 10.1, 10.9 ПДР України.
У апеляції засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту проведення судової автотехнічної експертизи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також необґрунтованість суми матеріальної і моральної шкоди, просить вирок скасувати у зв'язку з неповнотою судового слідства і справу направити на новий судовий розгляд.
У запереченні на апеляцію представник потерпілого ОСОБА_3 вважає вирок законним і обгрунтованим, просить його залишити у силі, а апеляцію засудженого - без задоволення.
Заслуховуючи доповідача, вислухавши думку прокурора та представника потерпілого, що вважали апеляцію залишити без задоволення, а вирок - без зміни, розглянувши матеріали справи, колегія знаходить апеляцію - не підлягаючу задоволенню.
Винність засудженого доведена матеріалами кримінальної справи, а саме : поясненнями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, які бачили, як ОСОБА_1 зробив наїзд на ОСОБА_2, протоколом огляду місця ДТП і схемою до нього ( л.д. 7-10), протоколом огляду технічного стану автомобіля і фототаблицею до нього (л.д. 11-15), протоколом № 131 медичного огляду, з висновку якого було встановлене алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 з концентрацією алкоголю в крові 1.5 % (л.д. 20-21), протоколом відтворення обстановки і обставин події ( л.д. 28), висновками експерта № 82 від 26.11.2005 р. ( л.д. 34). з яких витікає, що дії водія ОСОБА_1 не відповідають технічним вимогам п.п. 10.1., 10.9 ПДР України і з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Суд при виголошенні вироку, дослідивши всі докази по справі, правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_1 в здійсненні вказаного злочину, а при призначенні
вигляду і розміру покарання-врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного їм злочину, а також особу засудженого і обгрунтовано призначив покарання, вказане у вироку.
Що стосується доводів осудженого про необґрунтованість сум стягнення матеріальної і моральної шкоди, то вказані суми підтверджуються матеріалами кримінальної справи (л.д.60-61), а також поясненнями потерпілого, даними ним в судовому засіданні, і суд обгрунтовано стягнув з осудженого вказані у вироку суми відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Підстав до відміни або зміни вироку колегія не вбачає.
Разом з тим, суд стягнув з засудженого на користь НДЄКЦ при УМВС України в Запорізькій області 229 грн.75 коп. витрат на проведення автотехнічної експертизи, що є неприпустимим, оскільки зазначена установа є державною, службовці якої отримують заробітну платню за виконання своїх службових обов'язків.
Керуючись ст. ст. 365, 366 УПК України, колегія, -
ВИЗНАЧИЛА:
Апеляцію осудженого--ОСОБА_1. - залишити без задоволення, а вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 - змінити. Виключити з вироку вказівку про стягнення з ОСОБА_1 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Запорізькій області 229 грн.75 коп. витрат на проведення автотехнічної експертизи в іншій частині вирок залишити без зміни.
Судді:
Мульченко В.В. Крещенко А.М. Грипас Ю.О.