Справа № 22-ц-12811/2010р.                                                               Головуючий 1-ї інстанції- Марченко О.М.

Категорія : пенсійні Чорнобильці.                                                      Доповідач  -  

Міненкова Н.О.

                                                                            У Х В А Л А

                                                              ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

        26 серпня   2010  року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

                      головуючого:     судді  Міненкової Н.О.

                      суддів:                           Ларенка В.І., Гальянової І.Г.    

                      Секретар      -                Бала шов О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою  управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського  районного суду м. Харкова від 12 квітня   2010 року по справі за позовом  ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду України у  Московському районі м. Харкова ,   про визнання незаконними дій та бездіяльності , зобов'язання вчинити певні дії, -

                                                                                      В  С Т А Н О В И Л А :

у лютому 2010 року  ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до   Управління пенсійного фонду України у  Московському районі м. Харкова про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплати державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»( далі Закону) з 16 червня 2009 року у розмірі законодавчо встановленої мінімальної пенсії за віком з розрахунку на час виплати.

В обґрунтування вимог зазначав, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильської АЕС, та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.

           На підставі Закону України від 28.02.1991 року № 796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право отримувати державну пенсію не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

           Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

           Однак  пенсійний фонд всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій, крім того , не здійснив їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».( далі Закон)        

           Тому він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, на що отримав відповідь, що в Управлінні відсутні правові підстави для перерахунку пенсії.

        Відповідач - Управління пенсійного фонду України у  Московському    районі м. Харкова  у своїх письмових  запереченнях позов не визнало, посилалось  на те, що  органи Пенсійного фонду при нарахуванні позивачеві пенсії виходило із розмірів та порядку, встановлених відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.

       Вважають, що саме Кабінет Міністрів України своїми нормативно-правовими актами визначає конкретний розмір пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону № 796, які виплачуються за рахунок державного бюджету.

       Позивачу перерахунки пенсії були проведені відповідно до діючого законодавства.

       Постановою Московського районного суду м. Харкова від  12 квітня 2010 року  позов   ОСОБА_2 задоволений.

        Визнано протиправною бездіяльність  Управління пенсійного фонду України у  Московському  районі м. Харкова щодо відмови в перерахуванні пенсії.

       Зобов’язано  Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова провести перерахунок  пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розрахунку мінімальних пенсій за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 16.06.2009 року.

             В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Наводить ті ж доводи, що і в письмових запереченнях на позов. Справу  в апеляційній інстанції  просили розглядати без участі  представника фонду.                      

        Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що  апеляційна скарга Управління пенсійного фонду України у Московському   районі м. Харкова  задоволенню не підлягає,

       Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити нарахування та виплату пенсій позивачу виходячи з розмірів, встановлених Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-Х!! «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а не постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

       Висновки суду відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

            Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2  є  інвалідом 3 групи внаслідок захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильської АЕС, та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.

            Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок Чорнобильською катастрофою, не може  бути нижчим  по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

             Наявність права позивача на призначення та виплату пенсій у розмірах, встановлених вищезгаданим законом, є визначальним для вирішення даного спору.      

             Крім того, таке право позивачеві гарантується Конституцією України, статтею 46 якою передбачено право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.    

              Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.            

              Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві підлягають застосуванню положення ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів №1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та Постанова КМУ № 654 від 16.07.2008 року - на підставі якої позивачеві здійснено нарахування пенсії, та інші постанови Кабінету Міністрів України, якими істотно звужується обсяг встановлених законом та гарантованих Конституцією України  прав  на  соціальний захист.            

               Також правильно судом першої інстанції не взято до уваги заперечення пенсійного фонду  щодо застосування до спірних правовідносин ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання  внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом  Міністрів України. Проте надання такого права Кабінету  Міністрів України не означає  надання права на встановлення порядку, направленого на звуження змісту та обсягу прав позивача на отримання пенсій відповідно до розмірів, встановлених Законами України.            

             Правильним є і висновок суду першої  інстанції, що за основу при нарахуванні позивачеві пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.              

            Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.      

           Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

            Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитися з нового розміру мінімальної пенсії за віком.    

            Тому правильним є висновок суду щодо протиправності відмови відповідачем  у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.        

           Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду  не спростовують висновків суду першої інстанції та обставин справи.

     Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді  першої  інстанції, визнає , що рішення судом першої  інстанції ухвалено в цій частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.      

      Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують

      Керуючись ст.ст. 303, 304,. 307,  308,   313, 319  ЦПК України, судова колегія, -

                                                        у х в а л  и л а  

апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у  Московському районі м. Харкова  залишити без задоволення..

           Постанову  Московського  районного суду  м. Харкова від 12 квітня 2010 року   залишити без змін.

       Ухвала апеляційного суду набирає  законної  сили з моменту її  проголошення   і  оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Головуючий :

    Судді :