Справа № 2-6738/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     04 жовтня 2010 року   Деснянський районний суд м. Києва в складі:

     головуючого – судді  Іванченко М.М.

     при секретарі –          Дакал В.О.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

Встановив:

     15.09.2010 року позивачка, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, посилалась на те, що вона з відповідачем перебуває в шлюбі, зареєстрованому 18 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1963. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною для пред’явлення даного позову до суду послужило те, що в нєї з відповідачем сімейне життя не склалося внаслідок того, що вони виявилися людьми з зовсім різними характерами та поглядами на життя, в зв’язку з чим між сторонами виникали конфлікти та непорозуміння, що призвело до відчуження між ними, в зв’язку з чим їхня сім’я фактично розпалась. Останнім часом сторони шлюбні відносини не підтримують і спільне господарство не ведуть.

     В судовому засіданні позивачка  заявлений позов підтримала повністю і просила про його задоволення без надання строку на примирення. Витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу, просила покласти на відповідача.

      Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, строк на примирення просив не надавати.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив, що сторони перебувають в шлюбі зареєстрованому 18 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1963. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1. Останім часом сторони шлюбні відносини не підтримують і спільне господарство не ведуть, наміру поновлювати шлюбні відносини також не мають.

     Суд вважає, що вищевикладене дає підстави для висновку про неможливість подальшого спільного проживання подружжя і збереження шлюбу, оскільки збереження їхньої сім’ї суперечило б інтересам позивача.

      Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

       Враховуючи викладене, позов позивачки підлягає задоволенню.

       Зобов’язання по оплаті  державного мита в сумі 17 грн. при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу, суд покладає на відповідача.

      На підставі ст.ст. 110-112 СК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

               Позов ОСОБА_1 - задовольнити .

        Шлюб, укладений 18 жовтня 2008року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 який був відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1963-   розірвати.            

      Витрати по оплаті державного мита в сумі 17 грн. при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу покласти на ОСОБА_2.

       ОСОБА_1  від сплати державного мита при реєстрації розірвання шлюбу звільнити.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.  

                     Головуючий