РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2010 року. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі судді                                Бобер К.Ф.

при секретарі                               Кудлачик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання договору купівлі-продажу квартири стосовно покупця недійсним, визнання покупцем іншої особи по договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на квартиру

в с т а н о в и в:

В обгрунтування позову ОСОБА_1  покликається на слідуючі обставини. З відповідачкою ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі з 23.02.2002 року по 28.11.2006 р. Відразу після укладення шлюбу, в 2002 році позивач з метою покращення сімейного бюджету виїхав за кордон, де знайшов високооплачувану роботу. Свої доходи він постійно віддавав дружині. Так як сім»я складалася з трьох осіб, а саме, з нього, відповідачки та її сина від першого шлюбу, вони з дружиною вирішили покращити житлові умови. Так, відповідачка ОСОБА_2 мала продати квартиру, в якій вони проживали АДРЕСА_4 і купити житловий будинок або кращу квартиру. З цією метою позивач оформив доручення на її ім.»я. В 2005 році на ім.»я відповідачки було відкрито рахунок в Дубенському відділенні Райффайзен Банк Аваль, на який 23 червня 2005 року ним відправлено кошти в сумі 10 000 євро, що стверджується повідомленням про виплату грошових засобів за кордоном від 23.06.2005 р. У серпні 2006 року відповідачка повідомила його, що вона купила квартиру АДРЕСА_1, не повідомивши його при цьому, що договір купівлі-продажу укладений на ім.»я її матері ОСОБА_3 У серпні 2007 року коли він в черговий раз приїхав додому, він дізнався, що за позовом відповідачки їх шлюб було розірвано в листопаді 2006 року. Маючи намір поділити майно подружжя позивач 31.08.2007 р. звернувся в суд з заявою про витребування копії договору купівлі-продажу квартири і копії валютного рахунку на ім.»я ОСОБА_2 Ознайомившись з цими документами він дізнався, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 був укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_3, 23 травня 2006 року, та засвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О.В., реєстр №3566. Вартість квартири згідно договору становила 5 570 грн. Для придбання цієї квартири 18 травня 2006 року  ОСОБА_2 зняла з рахунка кошти в сумі 10 000 євро, які були ним відправлені. Згідно довідки агентства нерухомості «Фортуна» за №29 від 17 квітня 2008 року ринкова вартість однокімнатної квартири площею 33,3 м.кв. в районі вул..Грушевського в м.Дубно в травні 2006 р. становила 12-14 тис. доларів США. Курс євро в той період складав від 6,331185 до 6,483695 грн. за 1 євро. Таким чином, позивач вважає, що вищевказаний договір купівлі-продажу квартири є фіктивним, оскільки відповідачка ОСОБА_2 використала надані ним кошти для придбання цієї квартири і оформивши договір купівлі-продажу на ОСОБА_3 позбавила позивача права власності на цю квартиру. В зв»язку з цим позивач змушений звернутися до  суду з позовом, в якому просить  визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_3, 23 травня 2006 року, засвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу, реєстр 3566 в частині, що стосується покупця недійсним та визнати його покупцем і власником квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві,  просить його задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, подали письмові заперечення проти позову.

Відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що не витрачала спільних з позивачем коштів на купівлю спірної квартири. Дану квартиру вона не купувала і не виділяла коштів на її придбання, а купувала квартиру її мати ОСОБА_3 щоб в подальшому передати її своєму онуку ОСОБА_8 Позивачка не визнала тверджень позивача про те, що вони потребували поліпшення житлових умов і мали купувати квартиру. Вони проживали в трьохкімнатній квартирі   АДРЕСА_4 і потреби купувати інше житло в них не було. Доручення позивач давав їй не на придбання квартири, як стверджується в позовній заяві, а для того, щоб вона могла отримувати кошти, які він буде пересилати з-за кордону для погашення його боргів, а також для того щоб продати земельну ділянку по вулиці Садова в м.Дубно. Останнє відповідачка не виконала, оскільки позивач сам здійснив продаж тієї земельної ділянки і цієї обставини не оспорює. Відповідачка ОСОБА_2 не оспорює і той факт, що позивач дійсно в 2005 році надіслав 10 000 євро, проте вони не мали йти на покупку квартири. 5 000 з них вона віддала брату позивача ОСОБА_5, оскільки він позичав у нього гроші на поїздку за кордон. Цю обставину підтвердив допитаний в суді свідок ОСОБА_5, який показав в суді, що він позичав позивачу ОСОБА_1 5 000 доларів США для виїзду за кордон, розписки з нього не брав, так як вони є братами і перебували в добрих відносинах. 1 000 доларів він позичав для ОСОБА_1 у ОСОБА_9, цю суму він повернув йому, що також підтвердив в суді свідок ОСОБА_9 Факт повернення ОСОБА_2 боргу ОСОБА_1 підтверджується розпискою даної їй ОСОБА_5, яка мається в матеріалах справи.  Крім того, відповідачка робила ремонт в їхній з позивачем  квартирі, за який заплатила 6 тис. гривень та 2 тис. гривень за будматеріали. З тих же коштів вона оплачувала і комунальні послуги. В серпні 2006 року позивач приїжджав до відповідачки і вони разом тратили гроші на придбання майна.

Відповідачка ОСОБА_3 в суді пояснила, що спірну квартиру придбала вона. Відповідачка ОСОБА_2 коштів на її придбання не виділяла. Квартира була придбана нею за кошти, які передала їй ОСОБА_10 Ці кошти в сумі 20 000 гривень були виручені із продажу квартири в м.Луцьк, яка належала ОСОБА_11 та призначалися для передачі сину відповідачки ОСОБА_2 від першого шлюбу ОСОБА_8, що підтвердила в суді свідок ОСОБА_10, яка показала, що дійсно передавала ОСОБА_3 20 000 гривень для її внука. Гроші були передані ОСОБА_12, оскільки мати дитини мала іншу сім»ю і вони переживали, щоб гроші не були використані на інші цілі. ОСОБА_3 придбала спірну квартиру за суму вказану в договорі купівлі продажу. Так як квартира перебувала в аварійному стані, частина цієї суми пішла також на проведення ремонту. ОСОБА_8 був зареєстрований у даній квартирі та на його ім»я відповідачкою ОСОБА_3 складено заповіт, копію якого надано суду.

Згідно вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.   Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Незважаючи на ці вимоги Цивільного процесуального Кодексу України позивач ОСОБА_1 не надав суду беззаперечних доказів, які б підтверджували, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_3, 23 травня 2006 року є фіктивним, а також, що дана квартира куплена без його погодження за його кошти. Покликання позивача на довідку агентства нерухомості «Фортуна» за №29 від 17 квітня 2008 року, згідно якої ринкова вартість однокімнатної квартири площею 33,3 м.кв. в районі вул..Грушевського в м.Дубно в травні 2006 р. становила 12-14 тис. доларів США, що відповідно до курсу валют на той час приблизно рівно тій сумі, яку він надсилав відповідачці не може розцінюватися як доказ, оскільки є лише припущенням позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення сторін, покази свідків, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, не підтверджуються доказами і не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10,60,212,213,215 ЦПК України, суд -,

РІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_6 і ОСОБА_3, 23 травня 2006 року, засвідченого приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу, реєстр 3566 в частині, що стосується покупця недійсним та визнання ОСОБА_1 покупцем і власником квартири АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: