Справа № 2-786/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11жовтня 2010  р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі головуючого                                                                 Бобер К.Ф.

при секретарі                                                                             Тендюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно  цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення боргу та процентів за договором позики

в с т а н о в и в:

    В обгрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 14 жовтня 2009 року він уклав з відповідачем договір позики згідно якого надав позику відповідачу в сумі 23 430 грн., які останній зобов»язувався повернути після спливу 21 календарного дня з моменту отримання позики. Відповідач, всупереч своїм зобов»язанням, суму боргу у вказаний строк не повернув. На звернення позивача, від виконання своїх зобов”язань відповідач  ухиляється. В зв”язку з цим позивач змушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення боргу. Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 23 430 грн. основного боргу згідно договору позики, проценти за ним в сумі 1187,45 грн., індекс інфляції за час прострочення зобов»язання в розмірі 1757,25 грн., 3% річних за час прострочення грошового зобов»язання в сумі 347,50 грн. та судові витрати.

    В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, надіслав до суду телеграму в якій просить справу розглянути без його участі, а також згідний на заочний розгляд справи, свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2  в судове засідання повторно не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся через друковані засоби масової інформації, про причини неявки суд не сповістив, в зв”язку з чим суд відповідно до ст. 224 ЦПК України провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності відповідача.

    Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають до задоволення.

Своє рішення суд обгрунтовує такими зібраними та перевіреними в суді доказами.

    14 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики №5, за умовами якого позивач передав відповідачу у позику 23 430 грн. Відповідно до п.3.1. Договору строк надання позики становить 21 календарний день з моменту отримання позики. Відповідно до п.4.4. Договору, з настанням останнього дня строку, позичальник зобов»язується протягом одного банківського дня повернути суму позики. Факт належного виконання умов договору позивачем підтверджується власноручною розпискою відповідача, якою він посвідчує, що 14.10.2009 року отримав у позикодавця 23 430 грн. згідно договору позики №5 від 14.10.2009 р., які зобов»язувався повернути у строк та порядку обумовлені договором.    

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Крім того, згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

      У визначений договором строк відповідач суму боргу не повернув і в подальшому ухилявся від виконання своїх зобов»язань. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення боргу, проте в добровільному порядку борг відповідачем не повернуто.

    Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Позивач в своєму позові предґявляє вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, яка складає 23 430 грн. а також просить стягнути на його користь проценти за користування позикою в сумі 1187,45 грн., встановлений індекс інфляції за весь час прострочення зобов»язання в сумі 1757,25 грн., 3% річних за весь час прострочення зобов»язання, що складає 347,50 грн. Сума боргу розрахована позивачем була перевірена судом, є правильною, а тому підлягає до стягнення в повному обсязі . Крім того, з наданих позивачем квитанцій вбачається, що ним при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 267,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які за правилами ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

    Керуючись ст.ст.159,208,209,213,215 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 625, 1046,1049,1050  ЦК України,  суд

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 430 грн. боргу за договором позики, проценти за користування позикою в сумі 1187,45 грн., встановлений індекс інфляції за весь час прострочення зобов»язання в сумі 1757,25 грн., 3% річних за весь час прострочення зобов»язання, що складає 347,50 грн., 267,30 грн.  судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених при подачі заяви,  а всього  - 27 109 (двадцять сім тисяч сто дев»ять) грн. 50 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: