Справа № 2-а-2273/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року
Ленінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
головуючої судді Хмельницької Л.І.
при секретарі Богоявленської А.С.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС ДПС БДПС м. Донецьк Злиденного Романа Олександровича, УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
30.04.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови № АН 232452 від 09.04.2010 року, згідно якої він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в доход держави в сумі 450 грн.
Позивач зазначив, що 9 квітня 2010 року він керував автомобілем «Мерседес» г/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, та рухався на ньому по вул. Артема в м. Донецьку в напрямку від пл. Леніна к ВАТ «ДМЗ». Сам власник автомобіля знаходився в салоні автомобілю. При під’їзді до перехрещенні с пр. Павших Комунарів, власник автомобілю ОСОБА_3 попросив зупинити автомобіль для того, щоб він мав можливість зайти до аптеки. Коли він вийшов, позивач на автомобілі вирішив поставити автомобіль на стоянку, яка знаходилась приблизно через 300 метрів від міста висадки. Він поїхав на стоянку, одразу після повороту він був зупинений працівниками ДАІ, які попроси в нього надати документи для перевірки, він надав посвідчення водія, але реєстраційного талону на автомобіль в нього не було, оскільки він знаходився у власника автомобілю. Через деякий час підійшов ОСОБА_3 та надав свої документи в тому числі і реєстраційний талон на автомобіль, але працівник ДАІ все одно склав у відношенні позивача адміністративний протокол за порушення правил дорожнього руху, тобто за керування автомобілем без наявності доручення на право керування ним, а також у відсутність власника. Крім того, працівником ДАІ була ухвалена постанова, у відповідності до якої він був підданий штрафу на користь держави в сумі 450 грн.
Він не згодний з постановою про притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки вважає, що він не порушував Правила Дорожнього руху, тому працівники ДАІ не мали підстав для його зупинки та перевірки документів. Крім того керування автомобілем йому доручив сам його власник, керував він автомобілем лише у присутності самого ОСОБА_3, власник був відсутнім в автомобілі на момент зупинки лише декілька хвилин, після чого підійшов та надав документи для перевірки. Крім того, йому не були роз*яснені його права при складанні протоколу, а також він не знайомився з його змістом та зі змістом постанови. Просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з‘явився про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
Судом були в судовому засіданні за клопотанням позивача опитаний свідок ОСОБА_3, який пояснив, що автомобіль «Мерседес» яким керував позивач є його власністю. Керував ОСОБА_1 автомобілем тільки в його присутності, доручення на керування в нього не було. Він попросив позивача зупинити на повороті з вул. Артема на пр. Павших Комунарів, тому що йому необхідно було зайти до аптеки. При цьому попросив ОСОБА_1 поставити автомобіль на зупинку біля Палацу Урочистих Подій. Коли позивач звернув та поїхав на зупинку, він бачив як до нього підійшов робітник ДАІ. Після чого ОСОБА_1 зателефонував йому і він підійшов, надав для перевірки документи, але працівник ДАІ все одно склав у відношенні позивача протокол та постанову про накладення штрафу.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.
У відповідності до п. «б» ст. 2.1. Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний талон на транспортний засіб, а у випадку відсутності в транспортному засобі його власника, крім того-свідоцтво про право спільної власності на транспортний засіб або тимчасовий реєстраційний талон.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач керував 09.04.2010 року автомобілем «Мерседес Віто» д/н НОМЕР_1 , оскільки право на керування ним йому доручив власник автомобілю- ОСОБА_3, який в цей час знаходився у салоні автомобілю. Але, коли власник покинув автомобіль, позивач не мав законних підстав на керування вказаним автомобілем. При цьому, він все одно рухався на ньому, повертаючи з вул. Артема на пр. Павших Комунарів для встановлення автомобілю на зупинку. При цьому, як пояснив сам позивач, зупинений працівниками ДАІ він був саме у момент руху. Таким чином, суд вважає що позивач, який керував автомобілем без законних підстав, дійсно порушив вимоги п.п. «б» п. 2.1. Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч.1 КУоАП, тобто працівниками ДАІ обґрунтовано складено у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене зазначеною ст. КУоАП. У відповідності до ст. 222 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 КупАП підвідомчі до розгляду органами внутрішніх справ, тобто працівники ДАІ були правомочні ухвалити постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Санкція ст. 126 ч.1 КУпАП передбачає накладення штрафу на правопорушників від 25-ти до 50-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто при призначені суми штрафу в 450 грн. також не були порушені вимоги діючого законодавства.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 104, 105, 158, 159, 160, 161,162,163 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст. 288, 289 КУпАП суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІДПС ДПС БДПС м. Донецьк Злиденного Романа Олександровича, УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення АН № 232452 від 09.04.2010р.-відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя