Справа № 2-а-6694/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2010 року
Ленінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
головуючої судді Хмельницької Л.І.
при секретарі Богоявленської А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ МВС України у Донецькій області, інспектора роти ІДПС БДПС м. Донецька Іванова Олега Степановича про визнання дій незаконними та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
07.07.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови № АН 129618 від 06.02.2009 року, згідно якої він притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху у вигляді штрафу в доход держави в сумі 255 грн.
Позивач зазначив, що вказана постанова у відношенні нього є необґрунтованою, та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки будь-який офіційний документ, якщо він складений без дотримання основних вимог до його змісту та форми, містить неточні чи неправдиві відомості можна вважати недійсним. Зокрема, зазначив, що з тексту постанови видно, що він, керуючи автомобілем Форд д/н НОМЕР_1 перевищив максимально допустиму швидкість руху більш ніж на 20 км/год, порушив правила дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ст. 122ч.1 КуоАП, за що підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в доход держави в сумі 255 грн. При цьому, в постанові вказано, що зйомка правопорушення проводилась приладом «Візир», якій не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДАЇ. За таких умов, при виявленні факту перевищення швидкості, працівник ДАІ повинен був зупинити його та скласти протокол у його присутності, та вручити йому копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, зупинений на місце нібито правопорушення, він не був, про існування протоколу йому не було відомо, отримав він його лише за заявою у ВДАІ 23.04.2010 року. Крім того, в постанові не вказано хто саме з працівників ДАІ робив вимірювання швидкості за допомогою приладу «Візир», чи має вказана особа відповідний допуск до даного приладу, чи пройшов даний прилад метрологічні перевірки, чи має він взагалі свідоцтво про таку перевірку, чи не минув його термін дії. Також зазначив, що в зазначений у постанові день він взагалі не керував транспортним засобом, оскільки погано почувався, автомобілів керував за його проханням таксист, прізвище якого йому не відомо. Вважає, що під час винесення постанови не дотримані вимоги ст.ст 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об*активне з*ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляду справи не були з*ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність. Просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні нього як незаконну.
До судового засідання позивач не з’явився, надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність у зв’язку з поганим станом здоров*я, підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з‘явився про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова іншого органу(посадової особи) (крім постанов адміністративної комісії та виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП. Однією з таких особливостей є передбачений ст.. 289 КУпАП строк оскарження постанови, який складає 10 днів з дня ухвалення постанови.
Як стало відомо суду, постанова у відношенні позивача була складена 06.02.2009р., у відповідності до відмітки на постанові, відправлена за його місцем мешкання 27.03.2009р. за вих № 9/102049. Але, як зазначив позивач, отримав він копію постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху лише 23 квітня 2010 року у ВДАІ за своєю заявою. До суду з заявою про скасування постанови позивач звернувся лише 07.07.2010 року, не надав при цьому жодного доказу поважності пропущення їм встановленого строку оскарження.
Крім того, відповідно до ст.. 289 КУпАП у випадку пропущення строку оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи у відношенні якої ухвалена постанова, може бути поновлений органом (посадовою особою), повноважним розглядати справу. У даному випадку позивач в своїй позовній заяві не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 104, 105, 158, 159, 160, 161,162,163 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст. 288, 289 КУпАП суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ МВС України у Донецькій області, інспектора роти ІДПС БДПС м. Донецька Іванова Олега Степановича про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № АН 129618 -відмовити.
Постанова суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб*єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя