Справа № 2-а-1213/10

                                                                        П О С Т А Н О В А

                                                                    і м е н е м  У к р а ї н и        

    18 жовтня 2010 р.                   Бериславський районний суд Херсонської області

                                                    в складі: головуючого - судді Кириленко М.О.

                                                                                            при секретарі — Фургал Н.А.

                розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Бериславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС БДАІ м. Армянськ- Канівець Олександра Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                                      В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДАІ м. Армянськ- Канівець Олександра Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 02.03. 2010 року інспектором ДПС БДАІ м. Армянськ- Канівець Олександром Миколайовичем позивачу було вручено постанову про адміністративне правопорушення про стягнення 306 грн. штрафу.

    Вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 02.03.2010 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що на даному відрізку дороги, де позивач здійснив зупинку, був відсутній дорожній знак “Зупинка заборонена”. Вважає, що правила дорожнього руху не порушив.

        Позивач в судовому засіданні на задоволені позову наполягав у повному обсязі.

              Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи.

    Суд вважає за можливе, за відсутності заперечень позивача, розглянути справу у відсутність відповідача на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України.

    Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

    Згідно з рішення Конституційного суду України, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді  загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують захисту в суді.

    Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Як свідчить постанова серії АК № 168710 від 02.03.2010 року до  ОСОБА_2 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 гривень (а.с.3).

    Складаючи постанову про застосування адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

    Підставою для застосування адміністративного стягнення є складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення серія АК № 18728 від 02.03.2010 року, згідно якого позивач керуючи автомобілем Міцубісі д/н НОМЕР_1 зупинив транспортний засіб у зоні дії дорожнього знаку “Зупинку заборонено” (а.с.-4).

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача та саме відповідач зобов'язаний довести правомірність свого рішення.

    Як встановлено в судовому засіданні стягнення накладено правомочним органом, в межах встановлених санкцією статті, строк давності встановлений ст. 38 КУпАП для застосування адміністративного стягнення не закінчився, а тому постанова є законною та обґрунтованою.

    Але суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення відповідачем не враховано обставин, які пом'якшуються відповідальність правопорушника та які дають підставу для застосування відносно нього ст. 22 КУпАП.

                  Так, інспектором ДПС не були враховані пояснення позивача з приводу відсутності порушення правил дорожнього руху.

      Таким чином, діяння, вчинене позивачем, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, однак не заподіяло та не могло заподіяти  істотної шкоди державним інтересам, не потягло за собою жодного негативного наслідку, і на думку суду є малозначним.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд

                                                                П О С Т А Н О В И В:

                    Позов задовольнити частково.      

    Поновити строк звернення до суду.

    Адміністративне стягнення, застосоване інспектором ДПС БДАІ м. Армянськ- Канівець Олександром Миколайовичем до ОСОБА_2 постановою від 02.03.2010 року, винесеною у вигляді штрафу розміром 306 грн.- скасувати.

    Застосувати ст. 22 КУпАП і звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

    Провадження по справі- закрити.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .

  Суддя                                                            М.О.Кириленко