АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-7188/10 Головуючий у 1-й інстанції: Картофлицький Г.В.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді     Бондаря М.С.

суддів             Гончара О.С., Сапун О.А.

при секретарі         Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 01 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Надія» та Приморської районної державної адміністрації про визнання права на отримання земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до державного сільськогосподарського підприємства «Надія» про визнання права на отримання земельної ділянки (паю). Ухвалою суду від 11.06.2010 року до справи в якості співвідповідача залучено Приморську РДА.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначав, що з 18.04.2005 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду завідуючого складом, звільнився 28.09.2007 року за власним бажанням. 02.08.2008 року на підприємстві «Надія» відбулися збори комісії по формуванню списків колишніх робітників та пенсіонерів цього сільгосппідприємства. Позивача в список на земельну ділянку (пай) не внесли. При зверненні до керівництва підприємства з вимогою внести його до вищевказаних списків отримав відмову. Вважає такі дії незаконними, оскільки він будучи колишнім працівником підприємства має право на отримання земельної ділянки на підставі ст.1 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». З цих підстав просив визнати за ним право на отримання земельної ділянки (паю).

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 01 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на час складання списків осіб, які брали участь в розпаюванні землі ДП «СП «Надія», ОСОБА_2 не був ні робітником підприємства ні його пенсіонером.

Зміст апеляційної скарги ОСОБА_2 зведено до того, що суд першої інстанції порушив ст.25 ЗК України, згідно якої на переконання позивача він має право на участь в приватизації землі підприємства.

Проте з такими запереченнями апелянта погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ст.25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Проте вивченням матеріалів і дослідженням обставин справи встановлено, що ДП «СП «Надія» Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою отримало на підставі розпорядження голови Приморської РДА №996 від 17.10.2008 року. Зазначений акт зареєстрований відділом земельних ресурсів у Приморському районі Запорізької області 22.12.2008 року.

ОСОБА_2 почав працювати в ДП «СП «Надія» з 18.04.2005 року. Він був прийнятий на роботу, коли він вже був пенсіонером і отримував пенсію за віком. Пенсіонером ОСОБА_2 став працюючи в будівельній організації в Приморському райагробуді, про що він зазначив в своєму позові.

Звільнився ОСОБА_2 з ДП «СП «Надія» за власним бажанням 28.09.2007 року, т.т. ще до отримання підприємством Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Отже за наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не входить в кола осіб, які у відповідності до ст. 25 ЗК України мають право на участь в приватизації земель ДП «СП «Надія», оскільки не є а ні працівником ДП «СП «Надія», а ні його пенсіонером.

До заперечень позивача, які ґрунтуються на положеннях Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд ставиться критично, оскільки його дія на спірні правовідносини не поширюється.

Указу Президента України №899 від 05.06.2003 року, на який посилався апелянт, як на підставу для задоволення своєї скарги, взагалі не існує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 01 вересня 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Суддя Суддя

Бондар М.С. Гончар О.С. Сапун О.А.