УКРАЇНА

П’ЯТИХАТСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 2-495/10

РІШЕННЯ

Іменем     України

19 жовтня 2010 р.                                              П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Резніченка М.С.,

               при секретарі -           Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. П’ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 692683,27 грн. і понесені судові витрати, обгрунтовуючи позов тим, що 06.02.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/123640/3161/73 і ОСОБА_2 отримав кредит на споживчі цілі у сумі 45000,00 доларів США строком на 72 місяців починаючи з 06.02.2007 р. по 05.02.2013 р. зі сплатою 13,50 % річних за користування кредитними коштами. ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання погашати заборгованість по кредитному договору щомісячно. Кредит був наданий, однак відповідач зобов’язання не виконав належним чином, тому станом на 15.07.2010 р. виникла заборгованість, яка становить 87662,56 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 692683,27 грн.. В якості забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_2 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір поруки № 014/112115/3161/73/2 від 02.03.2009 р. з ОСОБА_3, який прийняв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати у повному обсязі по зобов’язаннях ОСОБА_2, визначених кредитним договором. Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно і сплачені при зверненні з заявою до суду 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Представник позивача за довіреностю Московчук І.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

    Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про одержання судової повістки, повторно в судове засідання не з’явилися. ОСОБА_3 надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутності через зайнятість  по роботі, позов визнав.

Вислухавши представника позивача та дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 06 лютого 2007 р. ОСОБА_2 відповідно до укладеного з позивачем договору №  014/123640/3161/73 (а.с. 5-8) отримав кредит у розмірі 45000.00 доларів США зі сплатою процентної ставки 13.50 % річних за користування кредитними коштами на 72 місяці з кінцевим терміном повернення 05 лютого 2013 р.. Згідно п.п. 5.1 Умов надання банківського кредиту ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання погашати заборгованість по кредиту та процентах за його користування щомісячними платежами в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів на рахунок, зазначений в п. 4.1 Договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредиту (а.с. 15)  станом на 15.07.2010 р. заборгованість по кредиту склала 35614,00 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 281411,14 грн., сума відсотків при простроченні заборгованості 12050,53 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 95219,67 грн. та 39998,03 доларів США, що становить 316052,46 грн. пені у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що обумовлено пп. 10.1 Договору.

За договором поруки від 02 березня 2009 р. № 014/112115/3161/73/2 (а.с. 10-11) ОСОБА_3 добровільно взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за борговими зобов’язаннями ОСОБА_2, які виникають з умов вищезазначеного кредитного договору, в повному обсязі цих зобов’язань (п. 1.2 Договору поруки).

Крім того, виконання зобов’язання по поверненню кредитних коштів між сторонами було забезпечено і договором застави транспортного засобу від 06.02.2007 р. № 014/123640/73/1 (а.с. 12), згідно якого ОСОБА_2 передав в заставу Банку належний йому автомобіль марки «Тойота Камрі», 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний йому на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого 06.02.2007 р. РЕВ 12-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 13).

Відповідно до ст.. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідністю зі ст. 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов’язання  настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання і на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням розміру процентів, встановленого договором, від простроченої суми.

У відповідності з ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, наслідками порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця вимагати  дострокового повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором  за порушення зобов’язання боржником, а у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що передбачено і п.п. 3.1 Договору поруки. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач свої зобов’язання по кредитному договору виконав повністю, що підтверджується заявою про видачу готівки № 161/224-53 від 06.02.2007 р. та меморіальним ордером № 40/3161/73 від 06.02.2007 р. (а.с. 14), а відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконав, припинив обслуговування кредиту з травня 2009 р. і станом на 15.04.2009 р. погасив кредит на суму 9386,00 доларів США, тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сплачені 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь позивача (а.с. 1-2).

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 553, 554, 611, 625,  651, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 81 ч. 3 п. 4, 88 ч. 3, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,  

В и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 і ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул.. Лєскова, 9, п/р 29093480009900 в Дніпропетровській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 14305909) 692683 гривні 27 копійок в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором, а також сплачені 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П’ятихатський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - в цей же строк з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20 жовтня 2010 р.

    Суддя: