АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-6575/10 Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Бондаря М.С.
суддів Гончара О.С., Сапун О.А.
при секретарі Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2009 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки затверджено мирову угоду. Провадження у справі закрито.
Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, прокурор просив зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.2 ст.307 ЦПК за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Встановлено, що в січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку .
Під час розгляду справи по суті суд затвердив мирову угоду, за умовами якої позивач відмовлявся від свого позову, проте за ним визнається право власності, оскільки він сплатив 17500 грн., які складають вартість спірних земельних ділянок.
Проте, встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ще на день звернення ОСОБА_2 20.01.2009 року в суд із даним позовом був мертвим, оскільки помер ще 23.03.2008 року.
Матеріали справи містять копію спадкової справи ОСОБА_3
Проте, замість того щоб закрити провадження у справі, оскільки на день звернення позивача до суду не існувало в природі відповідача, суд навіть без залучення у справі будь-яких правонаступників затвердив мирову угоду між ОСОБА_2 і громадянином ОСОБА_4, який не був навіть учасником процесу.
Більш того, згідно ст.126 ЗК право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом; у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.
Згідно ст. 658 ЦК право продажу товару належить власнику товару.
В порушення зазначених вимог закону, суд за мировою угодою визнав право власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки площею, 0,25 га та 0,06 га, які належали ОСОБА_5 на підставі державного акту на праві приватної власності на землю серії ЗП №07503163 від 22.05.1995 року. Сама ОСОБА_5 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1
Сторона за мировою угодою ОСОБА_4 згідно матеріалів справи не був не тільки стороною у справі, але й власником земельних ділянок, на які визнано право власності за ОСОБА_2
Згідно п.п.“б” п.15 Перехідних положень ЗК не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства .
Проте, грубо ігноруючи вимоги п.п.“б” п.15 Перехідних положень ЗК, яким заборонено будь-яке відчуження земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на підставі цивільно-правових угод, суд першої інстанції, шляхом затвердження мирової угоди в прихований спосіб узаконив відчуження земельної ділянки, яка не підлягає відчуженню.
Затвердивши мирову угоду, суд першої інстанції закрив провадження у справі. Тим самим, постановив незаконну ухвалу, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, а тому підлягала б скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Якщо фізична особа, яка була однією із сторін у справі померла, то в залежності від того чи допускають спірні правовідносини правонаступництво чи ні суд має або зупинити провадження у справі відповідно до п.1 ст.201 ЦПК, або закрити провадження у справі згідно п.6 ст.205 ЦПК.
Проте, ОСОБА_3 помер ще до звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом, а тому він не був і не міг бути стороною у справі. А отже відсутні підстави для закриття провадження згідно п.6 ст.205 ЦПК або його зупинення відповідно до п.1 ст.201 ЦПК.
Таким чином, за реальної відсутності відповідача у справі суд в порушення п.1 ч.2 ст.122 ЦПК відкрив провадження у справі, а тому вона підлягає закриттю у відповідності до п.1 ст.205 ЦПК.
Крім того, згідно ст.380 ЦПК у випадку скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі апеляційний суд має вирішити питання про поворот виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 307, 315, 317, 380 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2009 року про затвердження мирової угоди у цій справі скасувати.
Провадження у справі закрити.
Скасувати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 2322183505:19:001:00490 площею, 0,25 га. та 2322183505:19:001:00470 площею, 0,06 га. розташовані на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за адресою АДРЕСА_1
Поновити за ОСОБА_3 реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровим номером 2322183505:19:001:00490 площею, 0,25 га. та 2322183505:19:001:00470 площею, 0,06 га. розташовані на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за адресою АДРЕСА_1
Зобов’язати Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» на підставі даної ухвали внести відповідні зміни до земельного кадастру.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя суддя суддя
Бондар М.С. Гончар О.С. Сапун О.А.