Справа № 1-238/10

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07.09.2010 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого:         Леньо В.В.,

                    при секретарі:     Турок Б.Б.,

                    за участю прокурора: Бровді І.А.,

                    підсудного: ОСОБА_1,

                    потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградові справу по обвинуваченню,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, із середньою освітою, раніше судимого 30.05.2005 року Виноградівським районним судом по ч. 3 ст. 185 КК; 07.03.2007 року засуджений Виноградівським районним судом по ч.2 ст.190 КК України; 26.01.2010 року Долинським районним судом Івано-Франківської області зільнений умовно-достроково з місць позбавлення золі на невідбутий термін 1 рік 2 місяці 9 днів

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 19.06.2010 року, приблизно о 13.00 годині, знаходячись біля магазину «Урожай», розташованого по вулиці Миру в м.Виноградів, з метою заволодіння чужим майном, зайшовши в довіру до ОСОБА_2 та повідомивши йому неправдиві відомості про те, що йому потрібно подзвонити, попросив в останнього його мобільний телефон марки «Нокіа 6300» для тимчасового користування, але наміру віддавати даний телефон власнику не мав а повторно, шляхом зловживання довірою заволодів його мобільним телефоном марки «Нокіа 6300», вартість якого згідно висновку експерта становить 670 гривень. З місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 670 гривень .

Підсудний ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що 19.06.2010 року близько 11.00 год. він знаходився на залізничному вокзалі у м. Виноградів у стані алкогольного сп'яніння. На вокзалі він побачив візуально йому знайомого хлопця на ім’я ОСОБА_2, який сидів своєму автомобілі «Чері-Амулет». Підійшовши до нього він попросив підвезти його до В.Ком’яти, так як йому потрібно було з’їздити до знайомих по особистим справам. Повертаючись з с. В.Ком'яти близько 13.00 год. 19.06.2010 року ОСОБА_2 сказав йому що   закінчується бензин і необхідно заправити автомобіль, на що він попросив ОСОБА_2 щоб підвіз його до магазину «Урожай» (Каравай), що по вул Миру в м. Виноградів. Приїхавши до магазину «Урожай» (Каравай) він попросив від ОСОБА_2 телефон щоб зателефонувати. ОСОБА_2 дав йому свій телефон. Взявши телефон марки «Нокіа 6300» почав телефонувати своїй знайомій, та під час розмови з нею він потроху віддалявся від автомобіля ОСОБА_2, а потім зайшов у гуртожиток та попрямував до свого знайомого, який проживає у даному гуртожитку. Вийшовши через дві годин із гуртожитку він пішов додому. Близько 16.00 год., того ж дня я з дому попрямував до ломбарду «Скарбниця», що розташований по вул. Миру в м. Виноградів. Зайшовши до даного ломбарду він зустрів свого знайомого ОСОБА_5, якого попросив, щоб той здав під заставу телефон марки «Нокіа-6300» так як у нього немає паспорта. ОСОБА_5 запитав у нього звідки в нього даний телефон та чи він не вкрадений, а він йому відповів, що телефон не викрадений, а належить йому. Після цього ОСОБА_5 погодився та здав під заставу даний телефон «Нокіа 6300 », за   що отримав 300 гривень та дав їх йому, з яких 20 гривень він дав ОСОБА_5 за надану послугу. Після чого він пішов додому.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2 показав, що 19.06.2010 року близько 11.00 год. він знаходився на залізничному вокзалі у своєму автомобілі «Чері- Амулет», д.н.з. НОМЕР_1, коли до нього підійшов молодий хлопець, який назвався імені ОСОБА_1 та попросив підвезти його до с. В.Ком’яти Близько 13.00 год. вони повернулися з с.В.Ком’яти. По дорозі, він сказав ОСОБА_1, що закінчується бензин та необхідно заправити автомобіль, на що ОСОБА_1 відповів, що доїдемо до м. Виноградів та заправимо. Приїхавши до м. Виноградів ОСОБА_3 сказав щоб він підвіз його до магазину «Урожай» (Каравай), що по вул. Миру в м. Виноградів. Біля згаданого магазину ОСОБА_1 попросив від нього його мобільний телефон марки «Нокіа 6300» ІМЕІ НОМЕР_2, в якому була сім-картка з номером НОМЕР_3, щоб зателефонувати. Він йому дав свій мобільний телефон, бо подумав, що ОСОБА_1 хоче зателефонувати щоб йому винесли гроші для того щоб заправити його автомобіль. Взявши телефон, ОСОБА_1 сказав що зараз зателефонує комусь та віддасть йому мобільний телефон. Перебуваючи в автомобілі ОСОБА_1 почав телефонувати, та відразу вийшов з автомобіля і почав відходити у напрямку гуртожитку та зайшов у гуртожиток. Почекавши ОСОБА_3 декілька хвилин, він пішов подивитися куди ОСОБА_3 подівся, але того вже в гуртожитку не було. Почекавши ще біля однієї години він сам розпочав шукати ОСОБА_3 по місту, але особистий пошук нічого не дав. Далі він пішов до себе додому і з телефону дружини зателефонував на свій номер, але його номер був відключений. Далі він знову почав по місту шукати ОСОБА_3. Близько 17.00 год. він дізнався, що ОСОБА_3 проживає по вул. Станційній. Прийшовши до нього додому, вдома був лише батько, який йому повідомив що не знає де ОСОБА_3 знаходиться. Після чого він повідомив, що його син виманив у нього телефон ще близько 13.00 год. цього дня і так до цих пір і не повернув, та сказав батьку ОСОБА_4, щоб він його повідомив, про те що завтра зранку прийде за телефоном. Прийшовши зранку 20.06.2010 року близько 10.00 год. ОСОБА_4 вдома не було, а його батько йому сказав, що в його сина немає ніякого телефону, а ОСОБА_3 на даний час пішов на ринок. Після чого йому стало відомо від його знайомих, що його мобільний телефон в ломбарді. Потім він звернувся до Виноградівського РВ. На даний час жодних претензій до підсудного немає, цивільний позов у судовому засіданні відкликав.

Визначаючи в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд за згодою учасників судового розгляду обмежується допитом підсудного, який визнав себе винним повністю, та допитом потерпілого. Дослідження решти доказів вважати недоцільним.

Оцінивши зізнання підсудного в сукупності з іншими зібраними доказами, суд вважає, що юридична кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України є правильною за кваліфікуючими ознаками як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання за ч.2 ст.190 КК України, суд, відповідно до положень ст. 65-67 КК України,  враховує ступінь і характер небезпечності вчиненого злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, який неодноразово судимий (а.с. 44) та даний злочин вчинив під час іспитового строку, вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, обставини, за яких був вчинений злочин і які пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Обставини, що пом’якшують покарання підсудного – щире каяття.

Обставин, що обтяжували покарання підсудного – вчинення злочину повторно, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд приходить до висновку, беручи до уваги те, що підсудній ОСОБА_1 є раніше неодноразово судимим (а.с.21-28), зокрема, останній раз 07.03.2007 року засуджений Виноградівським районним судом по ч.2 ст.190 КК України – до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, покарання призначеного ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання та остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено чотири роки один місяць позбавлення волі. 26 січня 2010 року Долинським районним судом Івано-Франківської області зільнений умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбутий термін 1 рік 2 місяці 9 днів, та даний злочин, який є злочином середньої тяжкості, вчинив під час іспитового строку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливо тільки в умовах ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням положень ст.71 КК України,  шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком - покарання, призначеного за попереднім вироком Виноградівського райсуду від 07.03.2007 р. - 1 рік і таке покарання на думку суду буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Питання про речові докази вирішити в порядку, встановленому ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі (а.с.79) підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого         ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, до покарання призначеного ОСОБА_1 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Виноградівського районного суду від 07.03.2007 року – 1 рік, та остаточно до відбуття ОСОБА_1  призначити  три роки позбавлення волі.

Строк  покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту його затримання – з 06 липня 2010 року. (а.с.53)

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню – тримання під вартою.

Речові докази (а.с. 52, 86) – мобільний телефон марки «Нокіа 6300» ІМЕІ НОМЕР_2, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 – залишити як законному власнику.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області судові витрати за виконання судово-товарознавчої експертизи в розмірі 278,64 гривень.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий:                                     Леньо В.В.