Справа № 2-357/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

       05 жовтня 2010 року                                                                        смт.Любар

                        Любарський районний суд Житомирської області

                                    у складі: головуючого-судді:     В.М.Паламарчука

                         при секретарі:     В.І.Демчук

                                                    за участю позивача:     ОСОБА_1

                                                               відповідачки:      ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2001 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу вони мають дітей: син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з відповідачкою.

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу із відповідачкою, при цьому стверджує, що причиною розпаду сім»ї і звернення до суду послужила  несумісність їхніх з відповідачкою поглядів на різні сторони подружнього життя.  Через це в сім»ї часто виникали непорозуміння та суперечки із взаємними образами, які призвели на даний час до виникнення стійкої обопільної неприязні.  На даний час вони з дружиною разом не проживають і не підтримують подружніх стосунків.  Вказані сімейні обставини склалися вже доволі давно, вони не раз домовлялися про примирення та все виявилося марним, а тому вони прийшли до спільного висновку про неможливість збереження шлюбу. Питання розподілу спільного майна подружжя ними буде вирішено в подальшому. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд постановити рішення про розірвання його шлюбу із  ОСОБА_2, зареєстрованого у 2001 році, актовий запис № 3. Дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – залишити для проживання з відповідачкою.

В попередньому судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному об”ємі.

Відповідачка заявлені позовні  вимоги визнала повністю та не заперечує проти розірвання шлюбу.

Оскільки відповідачка визнала позов повністю, визнання позову не суперечить закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, суд ухвалив винести рішення про задоволення позову у попередньому судовому засіданні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскільки судом встановлено, що сторони разом не проживають та подружніх стосунків не підтримують, причиною розпаду сім»ї послужила виявлена несумісність їхніх поглядів на різні сторони подружнього життя, на даний час між ними виникла стійка обопільна неприязнь, їх шлюб носить лише формальний характер, а тому на підставі ст.112 СК України з”ясувавши фактичні взаємини подружжя, взявши до уваги наявність малолітніх дітей, вважає, що за даних обставин збереження сім”ї  ОСОБА_2 неможливе, тому шлюб за вимогою позивача розриває. Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище відповідачці залишає  ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.15, 30, 62, 88, 212, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст.110, 112,  160 СК  України, Суд,-

                                                           Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

 Укладений 28 квітня 2001 року та зареєстрований виконкомом  Авратинської  сільської ради Любарського району Житомирської області, актовий запис № 3, шлюб між  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянином України та   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянкою України – розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище –  ОСОБА_2.

Дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити для проживання з відповідачкою – ОСОБА_2.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення, о особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

        Суддя                                                 В.М.Паламарчук