ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-5098/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:     судді Матійчук Г.О.,

при секретарі:               Падасенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про захист прав споживачів банківських послуг щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов»язання по договорах банківських вкладів та стягнення заподіяної моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів банківських послуг щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов»язання по договорах банківських вкладів та про стягнення заподіяної моральної шкоди та просять стягнути з  відповідача на користь позивача ОСОБА_4 (позивач 1) за прострочення дострокового повернення депозитних коштів по договору банківського вкладу № 875 від 06 серпня 2007р. 5 868,61 грн. інфляційних нарахувань та 1 545,90 грн. - 3% річних,- разом 7 414,51 грн.; на користь позивача ОСОБА_5 (позивач 2) за прострочення дострокового повернення депозитних коштів: по договору банківського вкладу № 016847 від 26 червня 2008 року 3 257,29 грн. інфляційних нарахувань та 855,81 грн. - 3% річних,- разом 4 113,10 грн.; по договору банківського вкладу № 019147 від 18 серпня 2008р. 9 788,36 доларів США інфляційних нарахувань, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 77 536,54 грн. та 2 283,87 доларів США - 3% річних, що по курсу НБУ становить 18 091,21 грн.,- разом 12 072,23 доларів США, що по курсу НБУ 7,9213 грн. за 1 долар США складає 95 627,75 грн.; по договору банківського вкладу № 019167 від 18 серпня 2008 року 2 287,71 євро  інфляційних нарахувань, що по курсу НБУ становить 21 854,69 грн. та 602,62 євро -3% річних, що по курсу НБУ складає 5 756,88 грн.,- разом 2 890,33євро, що по курсу 9,553088 грн. за 1 євро складає 27 611,57 грн., посилаючись на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року по справі № 2-587-1/09, частково зміненим рішенням Апеляційного суду м. Києва № 22-6469 від 27 серпня 2009 року між тими ж сторонами частково задоволено позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договорів банківського вкладу, зобов'язання повернути депозитні кошти та про стягнення заподіяної моральної шкоди: розірвано договір банківського вкладу № 875 від 06 серпня 2007р., укладений ОСОБА_4 та Акціонерним банком "Енепргобанк" (далі - відповідач або Банк) та зобов'язано АБ "Енергобанк" у повному обсязі повернути депозитні кошти відповідно до умов договору у випадку його дострокового розірвання, - сума вкладу - 50159,00 грн.; також розірвано договори банківських вкладів: № 016847 від 26 червня 2008 року (сума вкладу 27840,27 грн.), № 019147 від 18 серпня 2008р. (сума вкладу 71994,47 доларів США), №   019167 від 18 серпня 2008 року (сума вкладу 19553,00 євро), укладені ОСОБА_5 та АБ "Енергобанк" та зобов'язано АБ "Енергобанк" у повному обсязі повернути депозитні кошти відповідно до умов договорів у випадку їх дострокового розірвання. Також зазначає, що згідно з п. 2.6 всіх вищезазначених договорів Банк мав достроково повернути депозитні кошти протягом двох робочих днів з моменту одержання заяви вкладника: вказані судові рішення встановили, що позивачі звернулись до відповідача щодо дострокового повернення цих депозитних коштів в листопаді - грудні 2008 року, а також визнали, що законних підстав у відмові такого повернення не було. А саме: щодо повернення депозитних коштів по договору № 875 позивач ОСОБА_4 звернулась до відповідача з заявою від 17.12.2008р., зареєстрованою відповідачем 17.12.2008р., тобто, згідно з п. 2.6 даного договору строк дострокового повернення настав 19 грудня 2008 року, таким чином, з 20 грудня 2008 року має місце прострочення виконання Банком грошового зобов'язання. Щодо повернення депозитних коштів по договорах № № 016847, 019147, 019167 зазначає, що позивач ОСОБА_5 звернулась до відповідача з заявою від 17.12.2008р., зареєстрованою відповідачем 18.12.2008р., тобто, згідно з п. 2.6 даних договорів строк дострокового повернення настав 20 грудня 2008 року, таким чином, з 21 грудня 2008 року має місце прострочення виконання Банком грошового зобов'язання. Щодо договору № 019147, то позивач ОСОБА_5 ще раніше звернулась до відповідача з заявою від 28.11.2008р. про часткове повернення депозитних коштів в сумі 65 000,00 доларів США, зареєстрованою відповідачем 05.12.2008р., тобто, згідно з п. 2.6 даного договору строк дострокового повернення настав у понеділок 08 грудня 2008 року, таким чином, з 09 грудня 2008 року має місце прострочення виконання Банком грошового зобов'язання по частині депозитного вкладу в сумі 65 000,00 дол. США. Зазначивши, що відповідач повернув ці депозитні кошти 30 грудня 2009 року, вважають, що весь час прострочення грошового зобов»язання незаконно користувався їхніми коштами. Також просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 1 000,00 грн. заподіяної моральної шкоди та на користь ОСОБА_5 3 000,00  грн. заподіяної моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач заподіяв позивачам моральну шкоду шляхом ігнорування судового рішення, виконавши це рішення лише через 4 місяці після набрання останнім чинності і через 3 місяці після відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання цього рішення; тривале неповернення депозитних коштів позбавило їх можливості розпоряджатись цими коштами, призвело до душевних страждань позивачів, легкого ушкодження їх здоров'я, знервованості, поклавши на депозитні рахунки Банку такі значні кошти і не маючи змоги ними вільно розпоряджатись, байдужість відповідача до проблем вкладників не могла не спричинити переживання, погіршення стосунків в сім'ї, розлад сну, порушення звичайного ритму життя; позивачі були вимушений вчиняти дії щодо примусового виконання судового рішення, що спричиняло додаткові переживання. Також просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 1 467,67 грн. судового збору та 120,00 грн. в повернення інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість з викладених в письмових запереченнях підстав, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача,  дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року по справі № 2-587-1/09, частково зміненим рішенням Апеляційного суду м. Києва № 22-6469 від 27 серпня 2009 року між тими ж сторонами частково задоволено позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договорів банківського вкладу, зобов'язання повернути депозитні кошти та про стягнення заподіяної моральної шкоди: розірвано договір банківського вкладу № 875 від 06 серпня 2007р., укладений ОСОБА_4 та Акціонерним банком "Енепргобанк" (далі - відповідач або Банк) та зобов'язано АБ "Енергобанк" у повному обсязі повернути депозитні кошти відповідно до умов договору у випадку його дострокового розірвання, - сума вкладу - 50159,00 грн.; також розірвано договори банківських вкладів: № 016847 від 26 червня 2008 року (сума вкладу 27840,27 грн.), № 019147 від 18 серпня 2008р. (сума вкладу 71994,47 доларів США), №   019167 від 18 серпня 2008 року (сума вкладу 19553,00 євро), укладені ОСОБА_5 та АБ "Енергобанк" та зобов'язано АБ "Енергобанк" у повному обсязі повернути депозитні кошти відповідно до умов договорів у випадку їх дострокового розірвання (а.с.28-34).

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 301022  02.08.2010 р. відбулася зміна в назві відповідача – АК на ПАК (а.с.108).

Також встановлено, що  згідно рішення суду депозитні кошти повернено позивачам  відповідачем 30 грудня 2009 року. За весь час користування депозитними коштами позивачам виплачено відсотки відповідно до умов договорів, що підтверджується довідками про обороти та заявами про видачу готівки (а.с.59-106).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до норм ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а згідно ч.4 зазначеної статті доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Так, згідно наданих позивачами копій постанов про відкриття виконавчого провадження, виконавчі листи подано ними до виконання 02.10.2009 року (а.с.37-41), разом з тим доказів того, що відповідач також отримав зазначені постанови суду не надано. Натомість, відповідач також надав суду вимоги державного виконавця про виконання рішення суду від 05.04.2010 року (а.с.109-110), отримані відповідачем 23.06.2009 р.(а.с.107).

Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта, яка була предметом вкладів, індексації не підлягає. Така правова позиція неодноразово підтверджена рішеннями Верховного Суду України, в яких зазначено, що індекс інфляції – це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничих цілей. Ціни на Україні встановлюються в національній валюті, тому вказана норма ЦК України може бути застосована лише у випадку прострочення грошового зобов»язання у гривні.

З огляду на зазначене вище, вимоги позивачів про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та  3% річних не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачі не надали суду  жодних доказів та розрахунків на підтвердження того, що неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача їм було спричинено моральну шкоду, до того ж правові наслідки порушення договірних зобов»язань регулюються ст. 611 ЦК України, відповідно до якої, в разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.

Наслідки порушення договору встановлені ст. 625 ЦК України, яка не передбачає відшкодування моральної шкоди, не передбачає наслідків порушення договору банком і укладені  між сторонами договори банківських  вкладів.

      Посилання позивачів на положення Закону України "Про захист прав споживачів" щодо стягнення моральної шкоди, суд  також не бере до уваги, оскільки норми вказаного Закону (пункт 5 статті 4) передбачають право споживача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди лише у випадках, коли моральна шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, що не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволені позову, суд приходить до висновку, що згідно із ч.1 ст. 88 ЦПК України, вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат також не підлягають задоволенню.

   Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 611, 625 ЦК України,  ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про захист прав споживачів банківських послуг щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов»язання по договорах банківських вкладів та стягнення заподіяної моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                 Г. О. Матійчук