Справа №2-100/2010р.

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                                   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

   30 вересня 2010 року Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:

              головуючого  - судді                           Кіпчарського М.О.,

              при секретарі                                       Макар Г.В.,

              за участю : представника позивача    ОСОБА_1,

                                  відповідача 2                     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду у м.Перемишляни Львівської області цивільну справу  за позовом   ОСОБА_3  до  ОСОБА_4 ( відповідач 1 ) та ОСОБА_2 ( відповідач 2 ) , про добросусідство,-

                                                                в с т а н о в и в:

       ОСОБА_3 в липні 2009р. звернувся з  позовом  до відповідачів з вимогою приведення та утримання пасіки у відповідності до вимог діючого законодавства та  відшкодування моральної шкоди.  Зазначає, що являється власником будинковолодіння та присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1. По сусідству  з ним межують будинковолодіння  та земельна ділянка відповідачів, на  території якої останні  утримують пасіку.  Вважає, що дана пасіка утримується  з порушенням  діючих вимог щодо її розміщення, а  тому впродовж  останніх років бджоли відповідачів кусають його та членів  його сім»ї, не дають можливості  спокійно перебувати на подвір»ї  будинку  та ускладнюють господарські роботи по догляду за земельною ділянкою.

     В діях відповідачів  вбачає  порушення правил добросусідства,  так  як такі  завдають йому  незручності, які  виражаються у неможливості  здійснювати сільськогосподарські роботи по догляду за урожаєм на земельній ділянці, перебувати  на подвір»ї своєї садиби. Зазначені незручності внесли певний дискомфорт у його життя, а тому вважає, що діями відповідачів  йому спричинена  моральна шкода, яку він оцінює в 1000,00 грн.

    Просить  зобов»язати відповідачів встановити  огорожу між присадибними  земельними ділянками заввишки не менше 2,5 метри для підвищення  рівня льоту бджіл, дотримуватись відстані між вуликами , огородити  пасіку плодовими деревами та кущами, перенести вулики на відстань не менше 50 м від сусідніх будинковолодінь та стягнути  моральну шкоду.

      В судовому засіданні представник позивача  підтримав  позовні вимоги з вище зазначених підстав. Зазначив, що  позивач являється його батьком, разом з яким він та члени їх родини проживають в одному будинку в АДРЕСА_1. По сусідству з ними проживають відповідачі, які на протязі більше 20-ти років утримують  пасіку. В  останні роки бджоли  відповідачів залітають на їхню присадибну ділянку  і подвір»я  та кусають членів їх сім»ї.  Із-за цього вони не можуть нормально ходити по подвір»ю та обробляти земельну ділянку. Вважає, що з вини відповідачів, через  їхні бджоли,  між  ними виникли  неприязні відносини, і що діями відповідачів його  родині спричинена моральна шкода. Тому просить зобов»язати відповідачів  привести утримання пасіки до вимог діючого законодавства.

    Відповідач 1 – ОСОБА_4, будучи присутньою  в попередньому судовому засіданні, заявлений позов не визнала,  в наступні судові засідання не з»явилась, подала заяву  про розгляд справи  за її відсутності.

     Відповідач 2 – ОСОБА_2,  в судовому засіданні заявлений позов не визнав та пояснив, що будинковолодіння  його батьків знаходиться в АДРЕСА_1  та   межує з однією  сторони з будинковолодінням  позивача.   Більше 30-ти років тому  його батько почав займатися  бджільництвом,  і з того часу на їх присадибній земельній ділянці постійно утримуються  вулики  з  бджолами. Після смерті  батька він, маючи необхідні навики,  продовжує  утримувати  пасіку.   На протязі  зазначеного періоду  вулики  постійно  знаходяться на їх земельній ділянці в одному і тому ж самому місці та  розміщені  на значній відстані від  будинковолодіння  позивача.  Пасіка  зі сторони  позивача відмежовується житловим будинком та господарської будівлею, а також пасіка обсаджена  багаторічними плодовими деревами. Пасіка зареєстрована  в сільській раді, на нею виданий  відповідний паспорт,  кількість вуликів в останні роки не збільшувалась. Пасіку утримує у відповідності з нормами діючого законодавства і будь-якої шкоди  позивачу не спричиняв.  В останні роки між його

                                                                                                                                                  2.

родиною та родиною позивача виникли неприязні  сусідські відносити, а тому вважає, що з

цих  причин позивач  звернувся в суд.

      Заслухавши пояснення  представника позивача  та  відповідачів, покази свідків, дослідивши дійсні обставини  справи та давши їм оцінку, судом встановлені наступні правовідносини:

      Відповідно до статей 11 та 12  Закону України «Про бджільництво»,  зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу, а  кількість бджолиних сімей, що може утримуватись фізичною особою, не обмежується.

      Статями 13 та 15 цього Закону визначено, що  пасіка  підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи, на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт, і що фізичні особи  вправі розміщувати   пасіки на  земельних ділянках, які належать їм на праві власності , відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

       ОСОБА_5 викопіювання з індексної карти села Вишнівчик та планів-схем  земельних ділянок, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 передано  у приватну  власність  в межах населеного пункту  суміжні земельні ділянки площею по  0,60 га кожному.( а.с.80-84).

     Згідно наданих суду  довідки та копії паспорта,  у господарстві ОСОБА_6 з 1974 року  зареєстрована пасіка,  на  яку  04.12.2000 року  ОСОБА_2 виданий ветеринарно-санітарний паспорт на  належну йому пасіку  бджолосімей,  розташовану  в АДРЕСА_1  ( а.с. 68 )

     ОСОБА_5  від 26.05.2010р. та повідомлення  управління  ветеринарної медицини у Перемишлянському районі №42 від 31.05.2010р.,  пасіка ОСОБА_2 складається з 59  бджолосімей  та розміщена на  власній присадибній ділянці. Під час  обстеження  пасіки щодо її  розміщення  та облаштування порушень не виявлено ( а.с.101-102 )

      З оглянутих в судовому засіданні  фотографій суміжних домогосподарство  та земельних ділянок  ОСОБА_3 та ОСОБА_2  слідує, що  пасіка  відповідачів  відмежована від  подвір»я  позивача   житловою  та господарською  будівлями, обсаджена багаторічними   фруктовими деревами ,  знаходиться  з протилежної сторони від будинку ОСОБА_3  та на значній відстані від  нього (   а.с. 69-72).

     Залучений до участі у даній справі  в якості спеціаліста  працівник управління ветеринарної медицини у Перемишлянському районі Процик Р.Я.  роз»яснив, що  діючим законодавством не встановлено обмежень щодо  місць утримання   та кількості утримання бджолосімей на присадибних  земель них ділянках  громадян.  Щодо пасіки ОСОБА_2, то така утримується згідно вимог діючого законодавства і не потребує обгородження   спеціальним парканом ,  так як  відмежована від господарства ОСОБА_3 будівлями та  обсаджена   плодовими деревами.

     В судовому засіданні також  з»ясовувались обставини  щодо спричинення укусів бджіл  ОСОБА_1 та іншим  членам  його сім»ї, на чому наголошував позивач  та його представник як на підставу  своїх вимог. Зокрема,  в судовому засіданні оглянуті надані медичні документи, акти обстежень, а також  допитані  в якості свідків жителі АДРЕСА_1 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інші.

     Досліджуючи  дані обставини, суд  критично оцінює їх та вважає, що    такі не знаходяться в причинному зв»язку   з фактом утримання  пасіки відповідачами.  Позивачем не надано суду  однозначних та переконливих доказів того, що саме з вини відповідачів, і що саме бджоли з  пасіки ОСОБА_2 спричинили укуси членам сім»ї ОСОБА_10.

     А тому,  враховуючи вимоги  ст.. 60 ЦК України  про те,  що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає, що  твердження ОСОБА_10  про те, що відповідачі  допустили  порушення правил добросусідства  і в  результаті цього завдали йому незручностей та спричинили моральну шкоду,  не знайшли свого підтвердження.

       При прийнятті рішення  судом  врахована  також та обставина,  що відповідачі  ОСОБА_2

на протязі понад  30 років утримують  пасіку на власній присадибній земельній ділянці  в одному і тому ж самому місці та в однакових умовах,  і   за цей  період претензій  до них  з боку сусідів ОСОБА_10  щодо  утримання бджіл, не було.  Але  такі виникли в останні роки після того, як  між  сім»ями ОСОБА_10 та ОСОБА_2 виникли неприязні сусідські відносини, що  повністю підтверджується матеріалами  перевірки, проведеної працівниками Перемишлянського РВ  ( а.с. 34-43 ).

       Таким  чином, в судовому засіданні встановлено, що  на власній присадибній земельній ділянці відповідачів  ОСОБА_2  знаходиться належна їм пасіка, яка  зареєстрована  в

                                                                                                                                                    3.

установленому порядку ,  відмежована від  домогосподарства та земельної ділянки  позивача  

ОСОБА_3 будівлями  висотою понад 5 метрів, обсаджена  плодовими деревами, і яка  розміщена та облаштована згідно вимог діючого законодавства.

     Тому вимоги позивача про зобов»язання відповідачів встановити  огорожу між присадибними  земельними ділянками заввишки не менше 2,5 метри ,  огородити  пасіку плодовими деревами та кущами, перенести вулики на відстань не менше 50 м від сусідніх будинковолодінь ,  є безпідставними.

     І такі вимоги  суперечать  частині 2 статі  14 ЦК  України  якою встановлено,  що особа

не може бути  примушена до дій, вчинення  яких не є обов»язковим для неї.

     Статтею 1167 ЦК України  визначено, що  моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

     При  розгляді  даної справи судом не встановлено фактів протиправної поведінки відповідачів  по відношенню до позивача. Тому  вимоги позивача щодо відшкодування  моральної шкоди не  підлягають до задоволення..

     З цих підстав суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

     Керуючись Законом України «Про бджільництво», «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», затвердженої  наказом  №9  Головного Державного  інспектора ветеринарної медицини України 30.01.2001р., ст.ст.14,60 , 1167  ЦК України;  ст..103 ЗК України,.ст.ст.8,10, 57, 60,209,212-215,218, 292,294  ЦПК  України,  суд,-

                                                  в и р і ш и в:

       В задоволенні позову ОСОБА_3  до  ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про добросусідство,   відмовити за безпідставністю.

       Апеляційна скарга на рішення  суду може бути  подана   протягом десяти днів  з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд.

       Особи, які  брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

  Повний текст  рішення

   складено  04.10.2010р .

Суддя                                                                                      М.О.Кіпчарський