Справа № 2-335/2010                                                

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                         ( заочне)

 23 липня 2010 року   Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:

                  головуючого – судді       Кіпчарського М.О.,

                  при секретарі                   Макар Г.В.,

                 за участю : позивача       ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Перемишляни цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила   право користування жилим приміщенням, -

                                                                      в с т а н о в и в :

      Позивач  16.04.2010р. звернувся з позовом в суд до ОСОБА_2 та просить  визнати  останнього таким,  що втратив право на користування  жилим  приміщенням  у зв»язку з  відсутністю в ньому понад  шість місяців. В обґрунтування  позовних вимог зазначає, що з  2001 року він  являється  власниками  житлового будинку АДРЕСА_1. В даному будинку  зареєстрований, але не проживає  з з початку 2009 року  відповідач, який  виїхав на інше, невідоме йому  місце проживання і який з того часу  не зберігає в будинку своїх речей, не утримує будинок та не сплачує комунальні послуги, не являється співвласником.

    В судовому засіданні позивач  підтвердив свої позовні вимоги та пояснив, що за вказаною адресою він проживає разом зі своєю дочкою ОСОБА_3 та онукою.  Відповідач являється чоловіком його дочки, який в лютому 2009р. нікому нічого не сказавши, забрав свої документи та особисті речі  і виїхав  з села. З того часу відповідача вони  не бачили, такий до них  не приїжджає. Відповідач не проживає в будинку, але залишається зареєстрованим за  своїм минулим місцем проживання, і даний факт спричиняє йому, як власнику будинку, перешкоди у вільному розпорядженні своїм майном.

    Відповідач, який  належним чином повідомлявся  про час та місце розгляду справи,  з невiдомих  причин не з'явився в судове засідання, не надав свої докази чи  заперечення на позов і від нього не надійшло будь-яке повідомлення  про причину неявки.  Тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  Позивач не заперечив  проти такого розгляду справи.

    Свідок по справі  ОСОБА_3 показала, що у 2004 р. вона вийшла заміж за ОСОБА_2,  який  проживав разом з нею  в АДРЕСА_2, та який в лютому 2009р., забравши свої документи та особисті речу, виїхав з села. З того часу чоловік до неї не телефонує, не цікавиться життям їхньої дитини, і вона не знає де такий знаходиться.        

    Свідки по справі ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, будучи допитаними в судовому засіданні показали, що вони постійно проживають  в АДРЕСА_2 по сусідством з ОСОБА_1  та знають  ОСОБА_2 як чоловіка дочки позивача, який більше рік часу не проживає разом з дружиною, в селі вони його не бачать і  місце проживання  якого їм невідоме.

    Заслухавши пояснення позивача та покази свідків, з’ясувавши дійсні обставини справи,  дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивачу  на підстав  Свідоцтва  про право особистої власності від 29.08.2001р. належить на праві особистої власності житловий будинок  АДРЕСА_1.

     Право власності на даний будинок  зареєстроване  в Золочівському  міжрайонному бюро технічної інвентаризації за №30    29.08.2001р.

     Згідно будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1,  в даному будинку  відповідач значиться зареєстрованим з  10.02.2004 року.

                                                                                                                                                2.

      Як слідує з Актів від 25.09.2009р., 11.01.2010р.,10.02.2010р. та 15.03.2010р., комісія  в складі представників Короснянської сільської ради, дільничого міліціонера та мешканців села Коросно   засвідчила, що  ОСОБА_2  в будинку АДРЕСА_1 не проживає  понад шість місяців.

     Відповідно до довідки  виконкому Короснянської сільської ради,  ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 і  про  його  подальше місце проживання будь-які відомості відсутні.

     Статтею 71 Житлового кодексу України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача  за ним зберігається жиле приміщення  протягом шести місяців.

     Згідно ст..150 Житлового кодексу України,  громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

      Відповідно до ст.167 Житлового кодексу України, наймач жилого приміщення, що належить  громадянинові на праві приватної власності, вправі за згодою членів сім»ї в будь-який час розірвати договір найму. Якщо  з жилого приміщення   вибуває не вся сім»я, член сім»ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

     Згідно ст.386 ЦК України, власник, який має підстави  передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою  про заборону вчинення нею дій, або з вимогою  про вчинення  певних дій для запобігання такому порушенню.

     З підстав, вище зазначених суд вважає, що  відповідач, вибувши  у лютому 2009р. на постійне місце проживання  до іншого населеного пункту та не проживаючи понад шість місяців  за місцем  реєстрації, втратив з того часу право на користування  жилим  будинком, який в даний час належить на праві спільної власності позивачам.

     Керуючись ст.ст.71,72,150,167-170 Житлового  Кодексу України, ст. ст.325,380,386  ЦК України, ст.. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209,212-215,218, 224-227, 292,294  ЦПК України, суд , -

                                                в и р і ш и в :  

Позов задовольнити.

Визнати  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що  втратив з  лютого 2009 року право  користування жилим приміщенням – житловим будинком АДРЕСА_1  у зв»язку з відсутністю  в ньому без поважних причин понад шість місяців.

         Дане заочне рішення може бути  переглянуте  Перемишлянським районним судом  Львівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом  десяти днів з дня  отримання копії даного рішення.

         Рiшення може бути оскаржено позивачем  в апеляцiйному порядку до апеляцiйного суду Львівської  областi через Перемишлянський районний  в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

    У разi залишення заяви про перегляд заочного рiшення без задоволення, заочне рiшення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляцiйному порядку.

                Суддя                                                                                     Кіпчарський М.О.