Справа № 2-а-2371/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року
Ленінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
головуючої судді Хмельницької Л.І.
при секретарі Богоявленської А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу з обслуговання адміністративної території м. Донецька при Управлінні Державтоінспекції ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
20 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови № АН 576675 від 28.06.2010 року, згідно якої він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в доход держави в сумі 255 грн.
Позивач зазначив, що у тексті постанови зазначено, що він 28.06.2010 року о 12-40 год. рухався на автомобілі ВАЗ 21104 д/н НОМЕР_1 по вул. Ф. Зайцева в м. Донецьку та на його автомобілі був встановлений державний реєстраційний номер, закритий захисною плівкою, яка перешкоджала його прочитанню. З зазначеною постановою він не згодний, оскільки встановлена на реєстраційних номерах його автомобілю пластикова рамка ніяким чином не заважає прочитанню номерів, відповідає стандартам, вона була чиста та прозора. Про свою незгоду з протоколом працівника ДАІ він написав у поясненнях. Крім того, працівник ДАІ не зазначив в протоколі адреса свідків, відбирав у них пояснення, стоячи осторонь, таким чином, щоб сам він не міг їх слухати. Крім того, зазначив, що він неодноразово проходив технічний огляд автомобіля, але жодного разу в нього не було ніяких проблем з приводу наявності на номерному знаку захисної плівки.
Він вважає, що не порушував правил дорожнього руху. Крім того, зазначив, що під час складання постанови про адміністративне правопорушення він був позбавлений права знайомитись з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою.
До судового засідання позивач не з’явився, надіслав на адресу суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з‘явився про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, заперечень проти позову до суду не надіслав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 288 КУпАП зі змінами та доповненнями від 24.09.2008 року, які набрали чинності з 18.11.2008 року, постанову іншого органу( посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( КАСУ) з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративній справі про протиправність рішеньё дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.5 ст. 121 КУпАП керування водіями транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими в установленому порядку, без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернутим чи неосвітленим, а також без талона про проходження державного технічного огляду чи з талоном, що належить цьому засобу або не відповідає вимогам стандарту , тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п*ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. Зокрема, у постанові потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення врегульований ст.ст. 276-282 КУпАП, а вимоги до протоколу викладені у ст..ст. 283-286 КУпАП.
Як встановлено судом, постанова у відношенні ОСОБА_1 була ухвалена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення на те, що передній державний номерний знак на його автомобілі був вкритий плівкою, яка утруднювала його прочитання.
У відповідності до п.30.2 ПДД України забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими. Правила не дають тлумачення терміну «закривати номерні знаки», але, виходячи зі стандарту їх виготовлення, номерні знаки мають бути видними вдень з відстані 40м. Позивачем встановлена на номерний знак прозора пластикова рамка, яка, як вбачається з доданих до заяви фотографій, ніяким чином не впливає на видимість номерного знаку, та не заважає розгледіти номер з будь-якого куту.
Спростувати таке ствердження позивача, що на момент зупинки його працівниками ДАІ, номер його автомобіля не був забруднений, та добре читався на допустимій відстані, суд не має можливості, оскільки представник відповідача до суду не з*явився, доказів обґрунтованості складення постанови суду не надав, адреси свідків правопорушення в протоколі не зазначено, тобто викликати їх суд не має можливості.
Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, але відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної їм постанови АН 576675 від 28 .06.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 5 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням викладеного, суд визнає неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення та скасовує вказану постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 104, 105, 158, 159, 160, 161,162,163 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст. 122, 251, 252 КУпАП суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу з обслуговання адміністративної території м. Донецька при Управлінні Державтоінспекції ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати дії інспектора УДАІ УМВС України в Донецькій області щодо складення у відношенні ОСОБА_1 постанови № АН 576675 від 28.06.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 5 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.- незаконними.
Постанову інспектора УДАІ УМВС України в Донецькій області № АН 576675 від 28.06.2010р. у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу – скасувати.
Постанова суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб*єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя